Залежність живої маси телиць української чорно-рябої молочної породи від методу підбору батьківських пар
У статті представлено результати досліджень залежності живої маси телиць від методу підбору батьківських пар. Дослідження проведено у ДП ДГ «Олександрівське» Вінницької області на телицях української чорно-рябої молочної породи методом ретроспективного аналізу даних зоотехнічного обліку. Досліджено...
Saved in:
| Main Authors: | , , |
|---|---|
| Format: | Article |
| Language: | English |
| Published: |
Bila Tserkva National Agrarian University
2024-12-01
|
| Series: | Технологія виробництва і переробки продуктів тваринництва |
| Subjects: | |
| Online Access: | https://tvppt.btsau.edu.ua/sites/default/files/visnyky/pererobka/kuziv_2_2024.pdf |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Summary: | У статті представлено результати досліджень залежності живої маси телиць від методу підбору батьківських пар. Дослідження проведено у ДП ДГ «Олександрівське» Вінницької області на телицях української чорно-рябої молочної породи методом ретроспективного аналізу даних зоотехнічного обліку. Досліджено ефективність поєднання батьківських пар за внутрішньолінійного та міжлінійного (кросу ліній) розведення. Встановлено, що жива маса телиць залежала від методу підбору батьківських пар. За внутрішньолінійного розведення найвищою живою масою при народженні, у шість та дванадцять місяців, характеризувалися телиці лінії Ханеве 1629391, а у вісімнадцять місяців – лінії Елевейшна 1491007. За міжлінійного розведення найвища жива маса новонароджених телиць була у кросу ліній Кавалера 1620273 – Елевейшна 1491007, у шість та вісімнадцять місяців – у кросу ліній Старбака 352790 – Елевейшна 1491007, а у дванадцять місяців – у кросу ліній Елевейшна 1491007 – Старбака 352790. Коефіцієнт мінливості живої маси за внутрішньолінійного розведення перебував у межах 3,9 – 12,2 %, за міжлінійного – у межах 3,8–13,9 %. При усіх досліджуваних варіантах підбору батьківських пар середньодобові прирости та відносна швидкість росту живої маси у телиць найвищими були від народження до шестимісячного віку. Метод підбору батьківських пар найнижчий вплив мав на живу масу новонароджених тварин (7,11 %). Надалі в процесі вирощування телиць цей вплив зріс і залежно від вікового періоду коливався від 14,2 до 15,8 % (Р<0,05). Для одержання телиць з бажаною інтенсивністю росту потрібно виявляти кращі лінії та встановлювати можливості використання ефекту їх поєднання. Вдалі поєднання батьківських пар необхідно виявляти в кожному конкретному стаді. Для підвищення інтенсивності росту живої маси телиць у стаді за внутрішньолінійного розведення слід використовувати тварин ліній Ханеве 1629391 та Елевейшна 1491007, а за міжлінійного розведення – особин кросів ліній Кавалера 1620273 – Елевейшна 1491007, Старбака 352790 – Елевейшна 1491007 та Елевейшна 1491007 – Старбака 352790. Метод підбору батьківських пар статистично значуще впливав на живу масу телиць у період їх вирощування. Для одержання телиць з бажаною інтенсивністю росту потрібно виявляти кращі лінії та встановлювати можливості використання ефекту їх поєднання. Вдалі поєднання батьківських пар необхідно виявляти в кожному конкретному стаді. Для підвищення інтенсивності росту живої маси телиць у стаді за внутрішньолінійного розведення слід використовувати тварин ліній Ханеве 1629391 та Елевейшна 1491007, а за міжлінійного розведення – особин кросів ліній Кавалера 1620273 – Елевейшна 1491007, Старбака 352790 – Елевейшна 1491007 та Елевейшна 1491007 – Старбака 352790. Метод підбору батьківських пар статистично значуще впливав на живу масу телиць у період їх вирощування. |
|---|---|
| ISSN: | 2310-9289 2415-7635 |