Правова природа стартапу як учасника IT-відносин
Статтю присвячено вивченню правової природи стартапу як учасника ІТ-відносин з огляду на наявні наукові підходи, економічну сутність цього поняття та положення чинного законодавства. Здійснено аналіз сутності стартапу як проєкту реалізації ідеї, що спрямована на використання і комерціалізацію ре...
Saved in:
| Main Author: | |
|---|---|
| Format: | Article |
| Language: | English |
| Published: |
State Higher Educational Establishment «Uzhhorod National University».
2025-05-01
|
| Series: | Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Право |
| Subjects: | |
| Online Access: | http://visnyk-pravo.uzhnu.edu.ua/article/view/328949 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Summary: | Статтю присвячено вивченню правової природи стартапу як учасника ІТ-відносин з огляду на наявні наукові підходи, економічну сутність цього поняття та положення чинного законодавства.
Здійснено аналіз сутності стартапу як проєкту реалізації ідеї, що спрямована на використання і комерціалізацію результатів наукових досліджень та розробок у відповідній сфері людського буття.
Встановлено, що стартап є однією з форм інноваційної діяльності, для якої вирізняльними є риси оперативного виробничого циклу та максимальної ефективності (співвідношення витрат до отриманої вигоди, висока вірогідність досягнення інноваційного результату у порівнянні з іншими формами такої діяльності). У порівнянні з іншими формами інноваційної діяльності комплексне поєднання засобів досягнення поставленої цілі та ймовірності формування визначальних рис стартапу (оперативність, обмеженість ресурсами, новизна, інноваційність) є найбільш ефективним.
Для стартапу досить ефективною є процедура інвестування, яка забезпечує його розвиток у геометричній прогресії за рахунок різних джерел, не пов’язаних із автором проєкту і учасниками відповідної юридичної особи, яка є формою його реалізації.
Договір є визначальною формою реалізації змісту правосуб’єктності стартапу, що відповідним чином диференціюється у можливих напрямках його діяльності.
Стартап, як суб’єкт господарської діяльності відповідного виду, цілком ототожнюється з правосуб’єктністю фізичної особи-підприємця, приватного підприємства, товариства з обмеженою відповідальністю або, навіть, структурним підрозділом певного господарюючого суб’єкта.
Доведено, що організаційно-правова форма стартапу в переважній частині реалізується посередництвом одного з різновидів підприємницьких товариств, де пріоритет надається таким, які обмежують вклади учасників. Водночас, у випадку, коли проєкт стартапу реалізується в рамках структурного підрозділу юридичної особи, то остання може і не відноситись до підприємницьких товариств.
|
|---|---|
| ISSN: | 2307-3322 2664-6153 |