Юридична природа царської влади у Скіфській державі

У статті здійснено комплексний аналіз юридичної природи царської влади у Скіфії у контексті правових, політичних і сакральних чинників, що визначали функціонування влади у скіфському суспільстві. Зосереджено увагу на правових засадах легітимації царської влади, особливостях її функціонування та зв’...

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Main Author: B. I. Hutiv
Format: Article
Language:English
Published: State Higher Educational Establishment «Uzhhorod National University». 2025-05-01
Series:Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Право
Subjects:
Online Access:http://visnyk-pravo.uzhnu.edu.ua/article/view/328833
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Description
Summary:У статті здійснено комплексний аналіз юридичної природи царської влади у Скіфії у контексті правових, політичних і сакральних чинників, що визначали функціонування влади у скіфському суспільстві. Зосереджено увагу на правових засадах легітимації царської влади, особливостях її функціонування та зв’язку з елементами сакрального і звичаєвого порядку, а саме, які правові засади лежали в основі його правління, та яку роль відігравали звичаєві, військові та релігійні елементи в юридичному обґрунтуванні його статусу. Особлива увага приділяється аналізу джерел античної традиції, передусім праць Геродота, Страбона, Юстина, а також низці праць українських та іноземних науковців, які надали цілісну картину уявлень про право, владу та політичну організацію скіфів. У статті доведено, що скіфський цар не був лише військовим лідером, а й виконував функції вищого судді, адміністратора та сакрального посередника між богами і людьми. Окрім того, автором виокремлено дипломатичну функцію царя, оскільки саме він виступав єдиним легітимним представником Скіфії на міжнародному рівні. Саме він укладав угоди, приймав послів, дарував подарунки та демонстрував свою велич через міждержавні церемонії. Тобто, царська влада у Скіфії не мала чітко розмежованих гілок, а зосереджувала в собі усі ключові владні повноваження, що надає їй характеру централізованої традиційно-правової моделі управління. Глава держави Скіфів переважно спирався на звичаєве право, що передавалося усно, регулювало взаємини в межах племені та підтримувало авторитет правителя. Цар виступав не лише гарантом цих норм, а й їхнім живим уособленням, що зумовлювало тісний зв’язок права з особою монарха. Водночас, у роботі підкреслюється, що така форма влади була цілком відповідною до соціальної структури кочового суспільства, в якому необхідність швидкого прийняття рішень і авторитет сили поєднувалися з глибоким ритуальним та релігійним змістом. Таким чином, юридична природа царської влади у Скіфії – це явище, що формувалося на основі синтезу звичаєвих правових норм, сакральної ідеології та політико-військових потреб, та відображає специфіку державності у скіфському середовищі. Така модель влади відповідає політико-правовим особливостям кочової цивілізації та є важливою складовою у розумінні розвитку архаїчних форм державності.
ISSN:2307-3322
2664-6153