Система державних суб’єктів антикорупційної експертизи нормативно-правових актів в Україні: їх правовий статус та практика діяльності
У статті досліджується система суб’єктів державно-владних повноважень, які проводять антикорупційну експертизу нормативно-правових актів та їх проєктів в Україні. Відзначено актуальність дослідження тематики роботи, наголошено на тому, що вказана проблематика є актуальною як з точки зору юридичної...
Saved in:
Main Authors: | , |
---|---|
Format: | Article |
Language: | English |
Published: |
State Higher Educational Establishment «Uzhhorod National University».
2025-01-01
|
Series: | Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Право |
Subjects: | |
Online Access: | http://visnyk-pravo.uzhnu.edu.ua/article/view/320703 |
Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
_version_ | 1832543533582516224 |
---|---|
author | D. Ye. Sliusar T. O. Didych |
author_facet | D. Ye. Sliusar T. O. Didych |
author_sort | D. Ye. Sliusar |
collection | DOAJ |
description |
У статті досліджується система суб’єктів державно-владних повноважень, які проводять антикорупційну експертизу нормативно-правових актів та їх проєктів в Україні. Відзначено актуальність дослідження тематики роботи, наголошено на тому, що вказана проблематика є актуальною як з точки зору юридичної доктрини, так і практики нормотворення в Україні. Проведено критичний аналіз положень Закону України «Про запобігання корупції» (2014 р.), методологічних актів, які стосуються підстав, порядку та наслідків проведення антикорупційної експертизи нормативно-правових актів та їх проєктів в Україні.
Підсумовано, що суб’єкти проведення антикорупційної експертизи можуть бути класифіковані за критеріями їх правової природи та наявності владних повноважень. З огляду на це обґрунтовано доцільність виділити в Україні: а) суб’єктів владних повноважень (Міністерство юстиції України; Комітет Верховної Ради України з питань антикорупційної політики; Національне агентство з питань запобігання корупції); б) суб’єктів, які не наділені владними повноваженнями (фізичні особи, громадські об’єднання, юридичні особи). Розглянувши аспект поділу повноважень, було зроблено висновок, що Міністерство юстиції України, відповідний Комітет та Національне агентство з питань запобігання корупції утворюють «тріаду суб’єктів проведення антикорупційної експертизи», через своєрідну єдність та системність з точки зору місця в антикорупційній політиці України. Саме цю умовну «тріаду» було проаналізовано у змісті роботи. Окремо проведено аналіз статистичних показників роботи Міністерства юстиції України, профільного комітету Верховної Ради України та Національного агентства з питань запобігання корупції.
Крім того, автори дійшли думки, що питання щодо модернізації проведення антикорупційної експертизи залишаються відкритими. Зокрема в цьому напрямку автори виокремлюють такі напрями посилення проведення антикорупційної експертизи нормативно-правових актів: 1) створення та законодавче закріплення методології для Комітету Верховної Ради України з питань антикорупційної політики та обов’язкове оприлюднення на сайті вищезазначеного Комітету детальних результатів відповідних експертиз; 2) надання обов’язкового статусу кримінологічній експертизі, яка має бути проведена у системному зв’язку із антикорупційною експертизою тощо.
|
format | Article |
id | doaj-art-e996488c31654af9a721791f5557e53c |
institution | Kabale University |
issn | 2307-3322 2664-6153 |
language | English |
publishDate | 2025-01-01 |
publisher | State Higher Educational Establishment «Uzhhorod National University». |
record_format | Article |
series | Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Право |
spelling | doaj-art-e996488c31654af9a721791f5557e53c2025-02-03T11:40:23ZengState Higher Educational Establishment «Uzhhorod National University».Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Право2307-33222664-61532025-01-0138610.24144/2307-3322.2024.86.3.44Система державних суб’єктів антикорупційної експертизи нормативно-правових актів в Україні: їх правовий статус та практика діяльностіD. Ye. Sliusar0T. O. Didych1здобувач першого (бакалаврського) рівня вищої освіти ОП «Право» Навчально-наукового інституту права Київського національного університету імені Тараса Шевченкадоктор юридичних наук, професор, професор кафедри теорії та історії права та держави Навчально-наукового інституту права Київського національного університету імені Тараса Шевченка У статті досліджується система суб’єктів державно-владних повноважень, які проводять антикорупційну експертизу нормативно-правових актів та їх проєктів в Україні. Відзначено актуальність дослідження тематики роботи, наголошено на тому, що вказана проблематика є актуальною як з точки зору юридичної доктрини, так і практики нормотворення в Україні. Проведено критичний аналіз положень Закону України «Про запобігання корупції» (2014 р.), методологічних актів, які стосуються підстав, порядку та наслідків проведення антикорупційної експертизи нормативно-правових актів та їх проєктів в Україні. Підсумовано, що суб’єкти проведення антикорупційної експертизи можуть бути класифіковані за критеріями їх правової природи та наявності владних повноважень. З огляду на це обґрунтовано доцільність виділити в Україні: а) суб’єктів владних повноважень (Міністерство юстиції України; Комітет Верховної Ради України з питань антикорупційної політики; Національне агентство з питань запобігання корупції); б) суб’єктів, які не наділені владними повноваженнями (фізичні особи, громадські об’єднання, юридичні особи). Розглянувши аспект поділу повноважень, було зроблено висновок, що Міністерство юстиції України, відповідний Комітет та Національне агентство з питань запобігання корупції утворюють «тріаду суб’єктів проведення антикорупційної експертизи», через своєрідну єдність та системність з точки зору місця в антикорупційній політиці України. Саме цю умовну «тріаду» було проаналізовано у змісті роботи. Окремо проведено аналіз статистичних показників роботи Міністерства юстиції України, профільного комітету Верховної Ради України та Національного агентства з питань запобігання корупції. Крім того, автори дійшли думки, що питання щодо модернізації проведення антикорупційної експертизи залишаються відкритими. Зокрема в цьому напрямку автори виокремлюють такі напрями посилення проведення антикорупційної експертизи нормативно-правових актів: 1) створення та законодавче закріплення методології для Комітету Верховної Ради України з питань антикорупційної політики та обов’язкове оприлюднення на сайті вищезазначеного Комітету детальних результатів відповідних експертиз; 2) надання обов’язкового статусу кримінологічній експертизі, яка має бути проведена у системному зв’язку із антикорупційною експертизою тощо. http://visnyk-pravo.uzhnu.edu.ua/article/view/320703експертизаантикорупційна експертизасуб’єкти проведення антикорупційної експертизикорупціогенні факториантикорупційна політикакорупція |
spellingShingle | D. Ye. Sliusar T. O. Didych Система державних суб’єктів антикорупційної експертизи нормативно-правових актів в Україні: їх правовий статус та практика діяльності Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Право експертиза антикорупційна експертиза суб’єкти проведення антикорупційної експертизи корупціогенні фактори антикорупційна політика корупція |
title | Система державних суб’єктів антикорупційної експертизи нормативно-правових актів в Україні: їх правовий статус та практика діяльності |
title_full | Система державних суб’єктів антикорупційної експертизи нормативно-правових актів в Україні: їх правовий статус та практика діяльності |
title_fullStr | Система державних суб’єктів антикорупційної експертизи нормативно-правових актів в Україні: їх правовий статус та практика діяльності |
title_full_unstemmed | Система державних суб’єктів антикорупційної експертизи нормативно-правових актів в Україні: їх правовий статус та практика діяльності |
title_short | Система державних суб’єктів антикорупційної експертизи нормативно-правових актів в Україні: їх правовий статус та практика діяльності |
title_sort | система державних суб єктів антикорупційної експертизи нормативно правових актів в україні їх правовий статус та практика діяльності |
topic | експертиза антикорупційна експертиза суб’єкти проведення антикорупційної експертизи корупціогенні фактори антикорупційна політика корупція |
url | http://visnyk-pravo.uzhnu.edu.ua/article/view/320703 |
work_keys_str_mv | AT dyesliusar sistemaderžavnihsubêktívantikorupcíjnoíekspertizinormativnopravovihaktívvukraínííhpravovijstatustapraktikadíâlʹností AT todidych sistemaderžavnihsubêktívantikorupcíjnoíekspertizinormativnopravovihaktívvukraínííhpravovijstatustapraktikadíâlʹností |