Система державних суб’єктів антикорупційної експертизи нормативно-правових актів в Україні: їх правовий статус та практика діяльності

У статті досліджується система суб’єктів державно-владних повноважень, які проводять антикорупційну експертизу нормативно-правових актів та їх проєктів в Україні. Відзначено актуальність дослідження тематики роботи, наголошено на тому, що вказана проблематика є актуальною як з точки зору юридичної...

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Main Authors: D. Ye. Sliusar, T. O. Didych
Format: Article
Language:English
Published: State Higher Educational Establishment «Uzhhorod National University». 2025-01-01
Series:Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Право
Subjects:
Online Access:http://visnyk-pravo.uzhnu.edu.ua/article/view/320703
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
_version_ 1832543533582516224
author D. Ye. Sliusar
T. O. Didych
author_facet D. Ye. Sliusar
T. O. Didych
author_sort D. Ye. Sliusar
collection DOAJ
description У статті досліджується система суб’єктів державно-владних повноважень, які проводять антикорупційну експертизу нормативно-правових актів та їх проєктів в Україні. Відзначено актуальність дослідження тематики роботи, наголошено на тому, що вказана проблематика є актуальною як з точки зору юридичної доктрини, так і практики нормотворення в Україні. Проведено критичний аналіз положень Закону України «Про запобігання корупції» (2014 р.), методологічних актів, які стосуються підстав, порядку та наслідків проведення антикорупційної експертизи нормативно-правових актів та їх проєктів в Україні. Підсумовано, що суб’єкти проведення антикорупційної експертизи можуть бути класифіковані за критеріями їх правової природи та наявності владних повноважень. З огляду на це обґрунтовано доцільність виділити в Україні: а) суб’єктів владних повноважень (Міністерство юстиції України; Комітет Верховної Ради України з питань антикорупційної політики; Національне агентство з питань запобігання корупції); б) суб’єктів, які не наділені владними повноваженнями (фізичні особи, громадські об’єднання, юридичні особи). Розглянувши аспект поділу повноважень, було зроблено висновок, що Міністерство юстиції України, відповідний Комітет та Національне агентство з питань запобігання корупції утворюють «тріаду суб’єктів проведення антикорупційної експертизи», через своєрідну єдність та системність з точки зору місця в антикорупційній політиці України. Саме цю умовну «тріаду» було проаналізовано у змісті роботи. Окремо проведено аналіз статистичних показників роботи Міністерства юстиції України, профільного комітету Верховної Ради України та Національного агентства з питань запобігання корупції. Крім того, автори дійшли думки, що питання щодо модернізації проведення антикорупційної експертизи залишаються відкритими. Зокрема в цьому напрямку автори виокремлюють такі напрями посилення проведення антикорупційної експертизи нормативно-правових актів: 1) створення та законодавче закріплення методології для Комітету Верховної Ради України з питань антикорупційної політики та обов’язкове оприлюднення на сайті вищезазначеного Комітету детальних результатів відповідних експертиз; 2) надання обов’язкового статусу кримінологічній експертизі, яка має бути проведена у системному зв’язку із антикорупційною експертизою тощо.
format Article
id doaj-art-e996488c31654af9a721791f5557e53c
institution Kabale University
issn 2307-3322
2664-6153
language English
publishDate 2025-01-01
publisher State Higher Educational Establishment «Uzhhorod National University».
record_format Article
series Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Право
spelling doaj-art-e996488c31654af9a721791f5557e53c2025-02-03T11:40:23ZengState Higher Educational Establishment «Uzhhorod National University».Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Право2307-33222664-61532025-01-0138610.24144/2307-3322.2024.86.3.44Система державних суб’єктів антикорупційної експертизи нормативно-правових актів в Україні: їх правовий статус та практика діяльностіD. Ye. Sliusar0T. O. Didych1здобувач першого (бакалаврського) рівня вищої освіти ОП «Право» Навчально-наукового інституту права Київського національного університету імені Тараса Шевченкадоктор юридичних наук, професор, професор кафедри теорії та історії права та держави Навчально-наукового інституту права Київського національного університету імені Тараса Шевченка У статті досліджується система суб’єктів державно-владних повноважень, які проводять антикорупційну експертизу нормативно-правових актів та їх проєктів в Україні. Відзначено актуальність дослідження тематики роботи, наголошено на тому, що вказана проблематика є актуальною як з точки зору юридичної доктрини, так і практики нормотворення в Україні. Проведено критичний аналіз положень Закону України «Про запобігання корупції» (2014 р.), методологічних актів, які стосуються підстав, порядку та наслідків проведення антикорупційної експертизи нормативно-правових актів та їх проєктів в Україні. Підсумовано, що суб’єкти проведення антикорупційної експертизи можуть бути класифіковані за критеріями їх правової природи та наявності владних повноважень. З огляду на це обґрунтовано доцільність виділити в Україні: а) суб’єктів владних повноважень (Міністерство юстиції України; Комітет Верховної Ради України з питань антикорупційної політики; Національне агентство з питань запобігання корупції); б) суб’єктів, які не наділені владними повноваженнями (фізичні особи, громадські об’єднання, юридичні особи). Розглянувши аспект поділу повноважень, було зроблено висновок, що Міністерство юстиції України, відповідний Комітет та Національне агентство з питань запобігання корупції утворюють «тріаду суб’єктів проведення антикорупційної експертизи», через своєрідну єдність та системність з точки зору місця в антикорупційній політиці України. Саме цю умовну «тріаду» було проаналізовано у змісті роботи. Окремо проведено аналіз статистичних показників роботи Міністерства юстиції України, профільного комітету Верховної Ради України та Національного агентства з питань запобігання корупції. Крім того, автори дійшли думки, що питання щодо модернізації проведення антикорупційної експертизи залишаються відкритими. Зокрема в цьому напрямку автори виокремлюють такі напрями посилення проведення антикорупційної експертизи нормативно-правових актів: 1) створення та законодавче закріплення методології для Комітету Верховної Ради України з питань антикорупційної політики та обов’язкове оприлюднення на сайті вищезазначеного Комітету детальних результатів відповідних експертиз; 2) надання обов’язкового статусу кримінологічній експертизі, яка має бути проведена у системному зв’язку із антикорупційною експертизою тощо. http://visnyk-pravo.uzhnu.edu.ua/article/view/320703експертизаантикорупційна експертизасуб’єкти проведення антикорупційної експертизикорупціогенні факториантикорупційна політикакорупція
spellingShingle D. Ye. Sliusar
T. O. Didych
Система державних суб’єктів антикорупційної експертизи нормативно-правових актів в Україні: їх правовий статус та практика діяльності
Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Право
експертиза
антикорупційна експертиза
суб’єкти проведення антикорупційної експертизи
корупціогенні фактори
антикорупційна політика
корупція
title Система державних суб’єктів антикорупційної експертизи нормативно-правових актів в Україні: їх правовий статус та практика діяльності
title_full Система державних суб’єктів антикорупційної експертизи нормативно-правових актів в Україні: їх правовий статус та практика діяльності
title_fullStr Система державних суб’єктів антикорупційної експертизи нормативно-правових актів в Україні: їх правовий статус та практика діяльності
title_full_unstemmed Система державних суб’єктів антикорупційної експертизи нормативно-правових актів в Україні: їх правовий статус та практика діяльності
title_short Система державних суб’єктів антикорупційної експертизи нормативно-правових актів в Україні: їх правовий статус та практика діяльності
title_sort система державних суб єктів антикорупційної експертизи нормативно правових актів в україні їх правовий статус та практика діяльності
topic експертиза
антикорупційна експертиза
суб’єкти проведення антикорупційної експертизи
корупціогенні фактори
антикорупційна політика
корупція
url http://visnyk-pravo.uzhnu.edu.ua/article/view/320703
work_keys_str_mv AT dyesliusar sistemaderžavnihsubêktívantikorupcíjnoíekspertizinormativnopravovihaktívvukraínííhpravovijstatustapraktikadíâlʹností
AT todidych sistemaderžavnihsubêktívantikorupcíjnoíekspertizinormativnopravovihaktívvukraínííhpravovijstatustapraktikadíâlʹností