Належне процесуальне джерело доказів як критерій допустимості у кримінальному процесі: теоретичний та практичний аналіз
Актуальність обраної тематики зумовлена фундаментальним значенням інституту доказів у кримінальному процесі. У кожному кримінальному провадженні саме докази є тим підґрунтям, на основі якого здійснюється з’ясування фактичних обставин справи, визначення винуватості або невинуватості особи, а також п...
Saved in:
| Main Author: | |
|---|---|
| Format: | Article |
| Language: | English |
| Published: |
State Higher Educational Establishment «Uzhhorod National University».
2025-08-01
|
| Series: | Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Право |
| Subjects: | |
| Online Access: | http://visnyk-pravo.uzhnu.edu.ua/article/view/336766 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Summary: | Актуальність обраної тематики зумовлена фундаментальним значенням інституту доказів у кримінальному процесі. У кожному кримінальному провадженні саме докази є тим підґрунтям, на основі якого здійснюється з’ясування фактичних обставин справи, визначення винуватості або невинуватості особи, а також прийняття обґрунтованого, законного та справедливого судового рішення. Серед численних аспектів доказового права особливу увагу заслуговує поняття належного процесуального джерела як одного з основоположних критеріїв допустимості доказів. Ураховуючи тенденції правозастосування, актуальним є як теоретичне осмислення цього критерію, так і вивчення його реалізації у практиці досудового розслідування та судового провадження.
Метою статті є здійснення ґрунтовного аналізу інституту належного процесуального джерела доказів у контексті чинного кримінального процесуального законодавства України, розкриття його сутності. Особливу увагу приділено нормативному визначенню процесуальних джерел відповідно до положень чинного Кримінального процесуального кодексу України, а також науковому підходу до розуміння цієї категорії. Проаналізовано окремі проблемні аспекти правозастосовної практики, пов’язані з визначенням допустимості показань, речових доказів, документів та висновків експертів.
На основі положень чинного Кримінального процесуального кодексу України та правозастосовної практики досліджено особливості кожного з передбачених законом процесуальних джерел: показань, речових доказів, документів та висновків експертів. Особлива увага приділена аналізу правової природи показань з чужих слів, обґрунтуванню їх допустимості, а також судовій практиці, яка підтверджує необхідність ретельної оцінки кожного доказу.
Викладене у статті теоретичне узагальнення та практичне осмислення дозволяє дійти висновку про те, що критерій належного процесуального джерела є системною гарантією достовірності доказової інформації. Його дотримання забезпечує не лише законність отриманих доказів, а й підтримує баланс між правом держави на переслідування злочинців та правом особи на справедливий суд.
|
|---|---|
| ISSN: | 2307-3322 2664-6153 |