Правовий режим відходів війни, що утворилися внаслідок воєнних дій в Україні
У пропонованій статті досліджено комплексне правове й організаційне поле, що формується довкола відходів війни, котрі утворюються внаслідок триваючих воєнних дій на території України. Встановлено, що специфіка таких відходів полягає у високій імовірності змішування уламків житлових і промислових об...
Saved in:
| Main Author: | |
|---|---|
| Format: | Article |
| Language: | English |
| Published: |
State Higher Educational Establishment «Uzhhorod National University».
2025-07-01
|
| Series: | Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Право |
| Subjects: | |
| Online Access: | http://visnyk-pravo.uzhnu.edu.ua/article/view/336292 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| _version_ | 1849236034802417664 |
|---|---|
| author | S. O. Synchanskyy |
| author_facet | S. O. Synchanskyy |
| author_sort | S. O. Synchanskyy |
| collection | DOAJ |
| description |
У пропонованій статті досліджено комплексне правове й організаційне поле, що формується довкола відходів війни, котрі утворюються внаслідок триваючих воєнних дій на території України. Встановлено, що специфіка таких відходів полягає у високій імовірності змішування уламків житлових і промислових об’єктів, згорілих транспортних засобів, вибухонебезпечних залишків озброєнь, токсичних і радіологічно забруднених компонентів, а також біологічно небезпечних матеріалів. Саме ця багатокомпонентність та потенційна наявність вибухонебезпечних предметів ускладнює їх транспортування, тимчасове зберігання й подальше оброблення, що потребує особливої правової регламентації й підготовки фахівців. У дослідженні наголошується, що нинішня законодавча база, навіть з урахуванням нового Закону України «Про управління відходами» [1], який впроваджує ієрархічний підхід до управління відходами і розширену відповідальність виробника, поки що не містить деталізованих механізмів, що враховували б небезпечну природу відходів війни й необхідність комплексної взаємодії між підрозділами Державної служби з надзвичайних ситуацій, військовими адміністраціями, органами місцевого самоврядування та екологічними інспекціями.
Водночас звертається увага на необхідність імплементації відповідних норм міжнародних конвенцій (Базельської, Роттердамської, Стокгольмської), які, хоч і не створювалися спеціально для воєнних ситуацій, містять загальні принципи контролю за транскордонним перевезенням та обробленням небезпечних відходів. У дослідженні доводиться, що лише ухвалення підзаконних актів, методичних рекомендацій і технічних стандартів дасть змогу забезпечити послідовну реалізацію Закону України «Про управління відходами» для запобігання хаотичному накопиченню відходів війни і довготривалому забрудненню довкілля.
Автор наголошує на доцільності створення постійно діючого міжвідомчого органу, який би координував фінансування, матеріально-технічне забезпечення й взаємодію державних інституцій у галузі збирання та оброблення відходів війни. Окрему увагу приділено питанню матеріального й освітнього забезпечення підрозділів, що займаються первинним сортуванням, маркуванням і транспортуванням небезпечних фрагментів; ідеться про забезпечення засобами індивідуального захисту, а також проведення регулярних тренінгів і курсів для саперів, рятувальників і фахівців комунальних служб. Серед практичних рекомендацій виокремлено необхідність запровадження фінансових механізмів публічно-приватного партнерства з метою оперативного створення сортувальних ліній, мобільних дробильних установок і полігонів, придатних для безпечного тимчасового зберігання відходів. Стверджується, що системний підхід до управління відходами війни не лише унеможливить довгострокове забруднення регіонів, а й сприятиме їх оперативній відбудові завдяки повторному використанню ресурсів (бетон, метал, скло), який відповідатиме принципам «кругової економіки». Зроблено висновок, що подальше вдосконалення правового режиму відходів війни на основі нового Закону України «Про управління відходами», міжнародних стандартів і національних програм із залученням відповідних фахівців і донорських організацій є вирішальним чинником для мінімізації екологічних і безпекових ризиків, захисту здоров’я населення та формування передумов для сталого розвитку у післявоєнний період.
|
| format | Article |
| id | doaj-art-e64a79f5f74249538b03fc2c3bb1c146 |
| institution | Kabale University |
| issn | 2307-3322 2664-6153 |
| language | English |
| publishDate | 2025-07-01 |
| publisher | State Higher Educational Establishment «Uzhhorod National University». |
| record_format | Article |
| series | Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Право |
| spelling | doaj-art-e64a79f5f74249538b03fc2c3bb1c1462025-08-20T04:02:28ZengState Higher Educational Establishment «Uzhhorod National University».Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Право2307-33222664-61532025-07-0128910.24144/2307-3322.2025.89.2.45Правовий режим відходів війни, що утворилися внаслідок воєнних дій в УкраїніS. O. Synchanskyy0кандидат юридичних наук, адвокат, докторант Інституту держави і права ім. В.М. Корецького Національної академії наук України У пропонованій статті досліджено комплексне правове й організаційне поле, що формується довкола відходів війни, котрі утворюються внаслідок триваючих воєнних дій на території України. Встановлено, що специфіка таких відходів полягає у високій імовірності змішування уламків житлових і промислових об’єктів, згорілих транспортних засобів, вибухонебезпечних залишків озброєнь, токсичних і радіологічно забруднених компонентів, а також біологічно небезпечних матеріалів. Саме ця багатокомпонентність та потенційна наявність вибухонебезпечних предметів ускладнює їх транспортування, тимчасове зберігання й подальше оброблення, що потребує особливої правової регламентації й підготовки фахівців. У дослідженні наголошується, що нинішня законодавча база, навіть з урахуванням нового Закону України «Про управління відходами» [1], який впроваджує ієрархічний підхід до управління відходами і розширену відповідальність виробника, поки що не містить деталізованих механізмів, що враховували б небезпечну природу відходів війни й необхідність комплексної взаємодії між підрозділами Державної служби з надзвичайних ситуацій, військовими адміністраціями, органами місцевого самоврядування та екологічними інспекціями. Водночас звертається увага на необхідність імплементації відповідних норм міжнародних конвенцій (Базельської, Роттердамської, Стокгольмської), які, хоч і не створювалися спеціально для воєнних ситуацій, містять загальні принципи контролю за транскордонним перевезенням та обробленням небезпечних відходів. У дослідженні доводиться, що лише ухвалення підзаконних актів, методичних рекомендацій і технічних стандартів дасть змогу забезпечити послідовну реалізацію Закону України «Про управління відходами» для запобігання хаотичному накопиченню відходів війни і довготривалому забрудненню довкілля. Автор наголошує на доцільності створення постійно діючого міжвідомчого органу, який би координував фінансування, матеріально-технічне забезпечення й взаємодію державних інституцій у галузі збирання та оброблення відходів війни. Окрему увагу приділено питанню матеріального й освітнього забезпечення підрозділів, що займаються первинним сортуванням, маркуванням і транспортуванням небезпечних фрагментів; ідеться про забезпечення засобами індивідуального захисту, а також проведення регулярних тренінгів і курсів для саперів, рятувальників і фахівців комунальних служб. Серед практичних рекомендацій виокремлено необхідність запровадження фінансових механізмів публічно-приватного партнерства з метою оперативного створення сортувальних ліній, мобільних дробильних установок і полігонів, придатних для безпечного тимчасового зберігання відходів. Стверджується, що системний підхід до управління відходами війни не лише унеможливить довгострокове забруднення регіонів, а й сприятиме їх оперативній відбудові завдяки повторному використанню ресурсів (бетон, метал, скло), який відповідатиме принципам «кругової економіки». Зроблено висновок, що подальше вдосконалення правового режиму відходів війни на основі нового Закону України «Про управління відходами», міжнародних стандартів і національних програм із залученням відповідних фахівців і донорських організацій є вирішальним чинником для мінімізації екологічних і безпекових ризиків, захисту здоров’я населення та формування передумов для сталого розвитку у післявоєнний період. http://visnyk-pravo.uzhnu.edu.ua/article/view/336292відходи війнинебезпечні відходивідходи руйнуваннявоєнні діїекологічна безпекавибухонебезпечні предмети |
| spellingShingle | S. O. Synchanskyy Правовий режим відходів війни, що утворилися внаслідок воєнних дій в Україні Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Право відходи війни небезпечні відходи відходи руйнування воєнні дії екологічна безпека вибухонебезпечні предмети |
| title | Правовий режим відходів війни, що утворилися внаслідок воєнних дій в Україні |
| title_full | Правовий режим відходів війни, що утворилися внаслідок воєнних дій в Україні |
| title_fullStr | Правовий режим відходів війни, що утворилися внаслідок воєнних дій в Україні |
| title_full_unstemmed | Правовий режим відходів війни, що утворилися внаслідок воєнних дій в Україні |
| title_short | Правовий режим відходів війни, що утворилися внаслідок воєнних дій в Україні |
| title_sort | правовий режим відходів війни що утворилися внаслідок воєнних дій в україні |
| topic | відходи війни небезпечні відходи відходи руйнування воєнні дії екологічна безпека вибухонебезпечні предмети |
| url | http://visnyk-pravo.uzhnu.edu.ua/article/view/336292 |
| work_keys_str_mv | AT sosynchanskyy pravovijrežimvídhodívvíjniŝoutvorilisâvnaslídokvoênnihdíjvukraíní |