Пошкоджуваність армованого композиційного матеріалу з врахуванням схеми укладки

Розширення використання армованих композиційних матеріалів (АКМ) в силових елементах конструкцій різного призначення вимагає обґрунтованого забезпечення її несучої здатності на стадії проектування та залишкового ресурсу на стадії експлуатації. Відповідні високонавантажені елементи які виготовлені з...

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Main Authors: Микола Бобир, Дик Куан Фам, Олександр Тимошенко
Format: Article
Language:English
Published: National Technical University of Ukraine "Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute" 2021-12-01
Series:Mechanics and Advanced Technologies
Subjects:
Online Access:http://journal.mmi.kpi.ua/article/view/250175
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Description
Summary:Розширення використання армованих композиційних матеріалів (АКМ) в силових елементах конструкцій різного призначення вимагає обґрунтованого забезпечення її несучої здатності на стадії проектування та залишкового ресурсу на стадії експлуатації. Відповідні високонавантажені елементи які виготовлені з АКМ мають анізотропний характер механічних властивостей та крихкий характер руйнування. Аналіз літературних джерел показує, що на сьогодні практично відсутні феноменологічні моделі деформування та критерії руйнування анізотропних АКМ з врахуванням пошкоджуваності. Знання названих параметрів дозволяє суттєво уточнювати напружено-деформований та граничний стани відповідальних елементів різного призначення. В даному досліджені запропоновано моделі визначення граничного значення пошкоджуваності АКМ, що враховує схему укладки кожного шару при різних умов простого навантаження (розтяг, стиск, зсув). Границі використання представлених в роботі моделей обмежується максимальним кількістю шарів в АКМ (до сими шарів). Представлені криві кінетики накопичення пошкоджуваності з використання енергетичного методу запропонованого Дзюбою, який базується на зміні ентропії матеріалів при деформації для АКМ з різною комбінацією укладок шарів. Визначені параметри моделей, що в свою чергу показало недоцільність врахування всіх параметрів – знехтуванням яких не значно впливають на здатність моделей прогнозувати граничні значення пошкоджуваності.
ISSN:2521-1943
2522-4255