Судовий спосіб захисту прав пацієнтів

Охорона здоров’я є пріоритетною галуззю суспільної діяльності, метою якої є надання медичного обслуговування. Незважаючи на достатню законодавчу базу, не достатньо розробленими є питання цивільно-правового захисту прав пацієнтів, оскільки останні регламентуються чисельними різногалузевими законами...

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Main Author: V. O. Kucher
Format: Article
Language:English
Published: State Higher Educational Establishment «Uzhhorod National University». 2025-01-01
Series:Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Право
Subjects:
Online Access:http://visnyk-pravo.uzhnu.edu.ua/article/view/320296
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Description
Summary:Охорона здоров’я є пріоритетною галуззю суспільної діяльності, метою якої є надання медичного обслуговування. Незважаючи на достатню законодавчу базу, не достатньо розробленими є питання цивільно-правового захисту прав пацієнтів, оскільки останні регламентуються чисельними різногалузевими законами та підзаконними актами, що ускладнює їх застосування та тлумачення. Захист прав пацієнта може здійснюватися в неюрисдикційній та юрисдикційній формах. Неюрисдикційний захист прав пацієнта передбачає самозахист своїх прав і законних інтересів. В свою чергу юрисдикційній – це адміністративний порядок відновлення порушеного права або захист порушених прав та інтересів у судовому порядку. У випадку порушення цивільних прав та інтересів особа має право звернутися до суду за захистом особистого немайнового права. При договірній відповідальності її форми та розміри можуть встановлюватися як законодавчо, так і безпосередньо умовами укладеного договору. Натомість, позадоговірна відповідальність регулюється виключно законодавчими нормами. Умови виникнення зобов’язань внаслідок заподіяння шкоди життю або здоров’ю громадян під час надання медичної послуги ідентичні тим, що існують у всіх деліктних зобов’язаннях: шкода, протиправність, причинно-наслідковий зв’язок, вина. Специфіка таких зобов’язань визначається характером медичної діяльності. В умовах реформування цивільного законодавства реалізація державної політики щодо охорони здоров’я фізичних осіб можлива лише шляхом прийняття відповідних нормативно-правових актів, які спрямовані на відшкодування шкоди та відновлення майнового становища пацієнта у разі надання неякісних медичних послуг. В цивільному законодавстві доцільно передбачити норму, яка б визначала підстави притягнення медичного працівника до відповідальності у разі надання неякісної медичної послуги пацієнту. Розмір відшкодування повинен визначатися судом з урахуванням характеру завданих ушкоджень, ступеня вини медичного працівника, а також інших обставин справи. Медичний заклад, в якому працює медичний працівник, повинен нести додаткову відповідальність за шкоду, завдану пацієнту, якщо не доведе, що він вжив усіх залежних від нього заходів для запобігання шкоди або для її зменшення.
ISSN:2307-3322
2664-6153