Адміністративно-правові засади забезпечення інформаційної безпеки та доступу до публічної інформації в діяльності правоохоронних органів сектору національної безпеки
Стаття присвячена системному аналізу адміністративно-правових засад забезпечення інформаційної безпеки та реалізації права на доступ до публічної інформації в діяльності правоохоронних органів сектору національної безпеки. В умовах цифрової трансформації та триваючої гібридної агресії значення інфо...
Saved in:
| Main Authors: | , |
|---|---|
| Format: | Article |
| Language: | English |
| Published: |
State Higher Educational Establishment «Uzhhorod National University».
2025-07-01
|
| Series: | Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Право |
| Subjects: | |
| Online Access: | http://visnyk-pravo.uzhnu.edu.ua/article/view/336417 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Summary: | Стаття присвячена системному аналізу адміністративно-правових засад забезпечення інформаційної безпеки та реалізації права на доступ до публічної інформації в діяльності правоохоронних органів сектору національної безпеки. В умовах цифрової трансформації та триваючої гібридної агресії значення інформаційного захисту та відкритості публічної влади набуває критичного характеру. Відкритість державного управління, прозорість процедур, доступність даних про діяльність органів влади є невід’ємними чинниками демократичного ладу, потребують обережного балансування із вимогами безпеки та захисту критичної інформації.
У роботі розглянуто функціональну подвійність правоохоронних структур, які одночасно зобов’язані гарантувати захист інформаційного простору від загроз, реагувати на кібератаки, втручання в інформаційні системи, поширення дезінформації та водночас забезпечувати реалізацію конституційного права громадян на доступ до публічної інформації.
Зроблено акцент на важливості впровадження прозорих процедур обмеження доступу до інформації, створення ефективного механізму контролю за дотриманням інформаційних прав, посилення ролі незалежних наглядових структур. Окрема увага приділена викликам, пов’язаним із формалізмом у відповіді на інформаційні запити, зловживанням правом відмови, нечіткістю критеріїв класифікації відомостей та проблемам міжвідомчої координації.
Аналізується роль цифрових інструментів у забезпеченні доступності публічної інформації, зокрема функціонування державних порталів відкритих даних, електронних сервісів та систем документообігу. Визначено необхідність формування внутрішньої культури відкритості у публічному секторі, яка передбачає дотримання формальних вимог і наявність внутрішніх мотивацій до прозорості, звітності, діалогу з суспільством.
На основі комплексного підходу обґрунтовано, що ефективність інформаційної політики держави у сфері безпеки та відкритості залежить від здатності поєднати швидке реагування на інформаційні загрози з демократичними стандартами публічного управління. Досягнення балансу між правом громадян на інформацію і потребою захисту національних інтересів є ключовою умовою безпечного функціонування держави в інформаційну епоху. Запропоновано концептуальні напрями удосконалення адміністративно-правового регулювання відповідної сфери.
|
|---|---|
| ISSN: | 2307-3322 2664-6153 |