(Авто)біографічна фальсифікація як знаряддя десакралізації канонічного автора (“Трагедія Артура” А. Філіпса)
Унаслідок дії низки соціокультурних чинників біографічний піджанр „автор як персонаж” отримав величезне поширення в сучасній біографістиці, причому одним із найулюбленіших його „героїв” виступає центральна для західного канону (Г. Блум) постать В. Шекспіра. У романі „Трагедія Артура” (2011) Артур Фі...
Saved in:
| Main Author: | |
|---|---|
| Format: | Article |
| Language: | English |
| Published: |
Yuriy Fedkovych Chernivtsi National University
2015-11-01
|
| Series: | Pitannâ Lìteraturoznavstva |
| Subjects: | |
| Online Access: | http://pytlit.chnu.edu.ua/article/view/73409 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Summary: | Унаслідок дії низки соціокультурних чинників біографічний піджанр „автор як персонаж” отримав величезне поширення в сучасній біографістиці, причому одним із найулюбленіших його „героїв” виступає центральна для західного канону (Г. Блум) постать В. Шекспіра. У романі „Трагедія Артура” (2011) Артур Філіпс, якого дедалі частіше називають серед найбільш значущих прозаїків США останніх років, веде з читачем витончену гру навколо культової фігури Шекспіра. Об’єкт гри – текст „невідомої” трагедії Шекспіра, поданий у книзі, що являє собою непересічну стилізацію під конвенції та мову єлизаветинської драми. Щодо основної частини роману, їй надано форму „Вступу” до п’єси, котрий містить історію появи „Трагедії Артура”, яка водночас є історією особистісного та професійного становлення протагоніста – письменника Артура Філіпса. Зроблено спробу проаналізувати стратегії романного втілення гострих проблем сучасної гуманітаристики, таких як інституціоналізація канону, механізми функціонування літературного культу, розмитість граней між оригіналом і копією/підробкою в добу електронних технологій, межі автофікціоналізації тощо. Актуальність цих питань забезпечує смислову та естетичну насиченість зухвало провокаційного експерименту Філіпса. |
|---|---|
| ISSN: | 2306-2908 |