Органи досудового розслідування в Україні та країнах ЄС: порівняльно-правовий аналіз
У статті здійснено дослідження інституційного механізму досудового розслідування в Україні у зіставленні з відповідними моделями, що функціонують у правових системах окремих країн Європейського Союзу – зокрема, Федеративної Республіки Німеччина, Республіки Польща та Французької Республіки. Аналізую...
Saved in:
| Main Author: | |
|---|---|
| Format: | Article |
| Language: | English |
| Published: |
State Higher Educational Establishment «Uzhhorod National University».
2025-08-01
|
| Series: | Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Право |
| Subjects: | |
| Online Access: | http://visnyk-pravo.uzhnu.edu.ua/article/view/337044 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| _version_ | 1849236118672769024 |
|---|---|
| author | R. A. Chaika |
| author_facet | R. A. Chaika |
| author_sort | R. A. Chaika |
| collection | DOAJ |
| description |
У статті здійснено дослідження інституційного механізму досудового розслідування в Україні у зіставленні з відповідними моделями, що функціонують у правових системах окремих країн Європейського Союзу – зокрема, Федеративної Республіки Німеччина, Республіки Польща та Французької Республіки. Аналізуючи українську модель, звернута увага на її складну структуру, що включає п’ять основних органів – Національну поліцію, Службу безпеки України, Державне бюро розслідувань, Національне антикорупційне бюро та Бюро економічної безпеки – з чітко визначеною законом підслідністю. Особливу увагу приділено інституту дізнання, що з 2020 р. функціонує як окрема процесуальна форма щодо кримінальних проступків. У статті підкреслюється, що така багатосуб’єктність породжує ризики юрисдикційних конфліктів та дублювання повноважень, що негативно впливає на ефективність та оперативність розслідувань.
Порівняльний огляд німецької моделі засвідчив її централізований характер: усі слідчі дії здійснюються поліцією під процесуальним керівництвом прокуратури, яка виступає головним суб’єктом прийняття рішень щодо висунення обвинувачення. Польська система демонструє поєднання централізованого прокурорського нагляду з делегуванням повноважень різним спеціалізованим органам, при збереженні єдиної координаційної ролі прокуратури. Французька модель вирізняється двоступеневістю досудового провадження – поєднанням поліцейського дізнання та судового слідства, що здійснюється слідчим суддею, як незалежною процесуальною фігурою, уповноваженою не лише санкціонувати, але й ініціювати та проводити слідчі дії у тяжких справах.
У результаті порівняльно-правового аналізу зазначено, що актуальними для вдосконалення української моделі є такі напрями: імплементація чітких механізмів координації між слідчими органами, підвищення ролі прокурора як єдиного процесуального керівника, спрощення процедур щодо нетяжких злочинів, а також – потенційне запровадження елементів судового слідства в окремих категоріях справ. У статті наголошується на недоцільності прямого запозичення іноземних практик без урахування особливостей національного правопорядку, але підкреслюється користь поступової адаптації найефективніших європейських підходів у межах стратегії кримінально-правової гармонізації.
|
| format | Article |
| id | doaj-art-d7fd897cfbb248a4a8fa2e3b36d035e6 |
| institution | Kabale University |
| issn | 2307-3322 2664-6153 |
| language | English |
| publishDate | 2025-08-01 |
| publisher | State Higher Educational Establishment «Uzhhorod National University». |
| record_format | Article |
| series | Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Право |
| spelling | doaj-art-d7fd897cfbb248a4a8fa2e3b36d035e62025-08-20T04:02:28ZengState Higher Educational Establishment «Uzhhorod National University».Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Право2307-33222664-61532025-08-0148910.24144/2307-3322.2025.89.4.8Органи досудового розслідування в Україні та країнах ЄС: порівняльно-правовий аналізR. A. Chaika0кандидат юридичних наук, завідувач кафедри права, Волинський інститут імені В’ячеслава Липинського, Міжрегіональна академія управління персоналом У статті здійснено дослідження інституційного механізму досудового розслідування в Україні у зіставленні з відповідними моделями, що функціонують у правових системах окремих країн Європейського Союзу – зокрема, Федеративної Республіки Німеччина, Республіки Польща та Французької Республіки. Аналізуючи українську модель, звернута увага на її складну структуру, що включає п’ять основних органів – Національну поліцію, Службу безпеки України, Державне бюро розслідувань, Національне антикорупційне бюро та Бюро економічної безпеки – з чітко визначеною законом підслідністю. Особливу увагу приділено інституту дізнання, що з 2020 р. функціонує як окрема процесуальна форма щодо кримінальних проступків. У статті підкреслюється, що така багатосуб’єктність породжує ризики юрисдикційних конфліктів та дублювання повноважень, що негативно впливає на ефективність та оперативність розслідувань. Порівняльний огляд німецької моделі засвідчив її централізований характер: усі слідчі дії здійснюються поліцією під процесуальним керівництвом прокуратури, яка виступає головним суб’єктом прийняття рішень щодо висунення обвинувачення. Польська система демонструє поєднання централізованого прокурорського нагляду з делегуванням повноважень різним спеціалізованим органам, при збереженні єдиної координаційної ролі прокуратури. Французька модель вирізняється двоступеневістю досудового провадження – поєднанням поліцейського дізнання та судового слідства, що здійснюється слідчим суддею, як незалежною процесуальною фігурою, уповноваженою не лише санкціонувати, але й ініціювати та проводити слідчі дії у тяжких справах. У результаті порівняльно-правового аналізу зазначено, що актуальними для вдосконалення української моделі є такі напрями: імплементація чітких механізмів координації між слідчими органами, підвищення ролі прокурора як єдиного процесуального керівника, спрощення процедур щодо нетяжких злочинів, а також – потенційне запровадження елементів судового слідства в окремих категоріях справ. У статті наголошується на недоцільності прямого запозичення іноземних практик без урахування особливостей національного правопорядку, але підкреслюється користь поступової адаптації найефективніших європейських підходів у межах стратегії кримінально-правової гармонізації. http://visnyk-pravo.uzhnu.edu.ua/article/view/337044досудове розслідуванняоргани слідствапрокуратурадізнаннякримінальне провадженняслідчий суддя |
| spellingShingle | R. A. Chaika Органи досудового розслідування в Україні та країнах ЄС: порівняльно-правовий аналіз Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Право досудове розслідування органи слідства прокуратура дізнання кримінальне провадження слідчий суддя |
| title | Органи досудового розслідування в Україні та країнах ЄС: порівняльно-правовий аналіз |
| title_full | Органи досудового розслідування в Україні та країнах ЄС: порівняльно-правовий аналіз |
| title_fullStr | Органи досудового розслідування в Україні та країнах ЄС: порівняльно-правовий аналіз |
| title_full_unstemmed | Органи досудового розслідування в Україні та країнах ЄС: порівняльно-правовий аналіз |
| title_short | Органи досудового розслідування в Україні та країнах ЄС: порівняльно-правовий аналіз |
| title_sort | органи досудового розслідування в україні та країнах єс порівняльно правовий аналіз |
| topic | досудове розслідування органи слідства прокуратура дізнання кримінальне провадження слідчий суддя |
| url | http://visnyk-pravo.uzhnu.edu.ua/article/view/337044 |
| work_keys_str_mv | AT rachaika organidosudovogorozslíduvannâvukraínítakraínahêsporívnâlʹnopravovijanalíz |