Протидія дезінформації: організаційно-правовий аспект
У статті проаналізовано поняття дезінформації крізь призму правового регулювання; як соціальне явище у сучасному інформаційному суспільстві. Визначено, що дезінформація – це відомості, які не відповідають дійсності, котрі адресуються як широкому загалу, так і окремому адресату, спрямовані на змі...
Saved in:
| Main Authors: | , |
|---|---|
| Format: | Article |
| Language: | English |
| Published: |
Uzhhorod National University
2025-03-01
|
| Series: | Аналітично-порівняльне правознавство |
| Subjects: | |
| Online Access: | http://journal-app.uzhnu.edu.ua/article/view/323890 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| _version_ | 1849705778754093056 |
|---|---|
| author | I. P. Kushnir S. V. Adamchuk |
| author_facet | I. P. Kushnir S. V. Adamchuk |
| author_sort | I. P. Kushnir |
| collection | DOAJ |
| description |
У статті проаналізовано поняття дезінформації крізь призму правового регулювання; як соціальне явище у сучасному інформаційному суспільстві.
Визначено, що дезінформація – це відомості, які не відповідають дійсності, котрі адресуються як широкому загалу, так і окремому адресату, спрямовані на зміну світогляду, виклик бажаної реакції та мають (відомості) негативний контекст. Констатовано, що невід’ємним супутником поширення дезінформації є мета, якої хоче досягти суб’єкт її поширення, як правило, може мати декілька завдань, найперше це введення в оману тих, кому вона транслюється (конкретній особі чи безособово), а далі зазвичай наступний результат, якого хотів досягти зловмисник – отримання персональних даних, зміна суспільної думки (очікувана реакція) в суспільстві під час проведення виборів, інформаційної війни, отримання доступу до фінансів тощо. Наголошено на тому, що дезінформація формується та поширюється умисно.
Важливим нормативно-правовим актом у сфері інформаційної безпеки і правового врегулювання окремих аспектів дезінформації є Стратегія інформаційної безпеки, прийнята Радою національної безпеки і оборони України, що визначає актуальні виклики та загрози національній безпеці України в інформаційній сфері, стратегічні цілі та завдання, спрямовані на протидію таким загрозам, захист прав осіб на інформацію та захист персональних даних.
Зроблено висновок, що дезінформація є неологізмом у сучасній правовій науці, і має негативну природу, мету та наслідки отриманого чи поширеного повідомлення. Запропоновано розглядати дезінформацію як інформацію (дані) чи повідомлення, яке повністю чи частково є неправдивим, перекрученим, взятим із контексту з негативною метою (може бути будь-що: психологічний вплив, зміна поведінки та думок суб’єкта впливу, отримання даних про банківські картки, коди доступу/ паролі, отримання грошей, дестабілізації у суспільстві, дискредитація органів влади, тощо). Сформульовано, що протидія дезінформації залежить від багатьох чинників, у тому числі від: нормативно-правових, інституційних, організаційних, освітніх, принципової позиції населення України щодо бажання оволодіти навичками її розпізнання та недопущення впливу, психологічної стійкості, інформаційної гігієни тощо.
|
| format | Article |
| id | doaj-art-d4984734b9904c20b7ac4e84e1a688e7 |
| institution | DOAJ |
| issn | 2788-6018 |
| language | English |
| publishDate | 2025-03-01 |
| publisher | Uzhhorod National University |
| record_format | Article |
| series | Аналітично-порівняльне правознавство |
| spelling | doaj-art-d4984734b9904c20b7ac4e84e1a688e72025-08-20T03:16:22ZengUzhhorod National UniversityАналітично-порівняльне правознавство2788-60182025-03-01110.24144/2788-6018.2025.01.78Протидія дезінформації: організаційно-правовий аспектI. P. Kushnir0S. V. Adamchuk1доктор юридичних наук, доцент, заступник начальника кафедри адміністративної діяльності Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницькогокандидат наук з державного управління, викладач кафедри адміністративної діяльності Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького У статті проаналізовано поняття дезінформації крізь призму правового регулювання; як соціальне явище у сучасному інформаційному суспільстві. Визначено, що дезінформація – це відомості, які не відповідають дійсності, котрі адресуються як широкому загалу, так і окремому адресату, спрямовані на зміну світогляду, виклик бажаної реакції та мають (відомості) негативний контекст. Констатовано, що невід’ємним супутником поширення дезінформації є мета, якої хоче досягти суб’єкт її поширення, як правило, може мати декілька завдань, найперше це введення в оману тих, кому вона транслюється (конкретній особі чи безособово), а далі зазвичай наступний результат, якого хотів досягти зловмисник – отримання персональних даних, зміна суспільної думки (очікувана реакція) в суспільстві під час проведення виборів, інформаційної війни, отримання доступу до фінансів тощо. Наголошено на тому, що дезінформація формується та поширюється умисно. Важливим нормативно-правовим актом у сфері інформаційної безпеки і правового врегулювання окремих аспектів дезінформації є Стратегія інформаційної безпеки, прийнята Радою національної безпеки і оборони України, що визначає актуальні виклики та загрози національній безпеці України в інформаційній сфері, стратегічні цілі та завдання, спрямовані на протидію таким загрозам, захист прав осіб на інформацію та захист персональних даних. Зроблено висновок, що дезінформація є неологізмом у сучасній правовій науці, і має негативну природу, мету та наслідки отриманого чи поширеного повідомлення. Запропоновано розглядати дезінформацію як інформацію (дані) чи повідомлення, яке повністю чи частково є неправдивим, перекрученим, взятим із контексту з негативною метою (може бути будь-що: психологічний вплив, зміна поведінки та думок суб’єкта впливу, отримання даних про банківські картки, коди доступу/ паролі, отримання грошей, дестабілізації у суспільстві, дискредитація органів влади, тощо). Сформульовано, що протидія дезінформації залежить від багатьох чинників, у тому числі від: нормативно-правових, інституційних, організаційних, освітніх, принципової позиції населення України щодо бажання оволодіти навичками її розпізнання та недопущення впливу, психологічної стійкості, інформаційної гігієни тощо. http://journal-app.uzhnu.edu.ua/article/view/323890дезінформаціяінформаційна безпека державиСтратегія інформаційної безпекиінформаційні права людини та громадянинапротидія дезінформаціїінформаційні загрози |
| spellingShingle | I. P. Kushnir S. V. Adamchuk Протидія дезінформації: організаційно-правовий аспект Аналітично-порівняльне правознавство дезінформація інформаційна безпека держави Стратегія інформаційної безпеки інформаційні права людини та громадянина протидія дезінформації інформаційні загрози |
| title | Протидія дезінформації: організаційно-правовий аспект |
| title_full | Протидія дезінформації: організаційно-правовий аспект |
| title_fullStr | Протидія дезінформації: організаційно-правовий аспект |
| title_full_unstemmed | Протидія дезінформації: організаційно-правовий аспект |
| title_short | Протидія дезінформації: організаційно-правовий аспект |
| title_sort | протидія дезінформації організаційно правовий аспект |
| topic | дезінформація інформаційна безпека держави Стратегія інформаційної безпеки інформаційні права людини та громадянина протидія дезінформації інформаційні загрози |
| url | http://journal-app.uzhnu.edu.ua/article/view/323890 |
| work_keys_str_mv | AT ipkushnir protidíâdezínformacííorganízacíjnopravovijaspekt AT svadamchuk protidíâdezínformacííorganízacíjnopravovijaspekt |