Енергетична ефективність вирощування конюшини лучної у короткоротаційній сівозміні
У статті досліджено енергетичну ефективність вирощування конюшини лучної (Trifolium pratense L.) у короткоротаційній сівозміні за різних систем удобрення та вапнування. Дослідження проводилися в Інституті сільського господарства Карпатського регіону НААН. Вивчено вплив органічних, мінеральних добри...
Saved in:
| Main Authors: | , |
|---|---|
| Format: | Article |
| Language: | English |
| Published: |
Publishing House of the Institute of Agriculture of the Carpathian Region of NAAS
2024-12-01
|
| Series: | Передгірне та гірське землеробство і тваринництво |
| Subjects: | |
| Online Access: | https://journals.isgkr.science/index.php/phzt/article/view/63 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| _version_ | 1850075559789330432 |
|---|---|
| author | Надія КОЗАК Галина ПАНАХИД |
| author_facet | Надія КОЗАК Галина ПАНАХИД |
| author_sort | Надія КОЗАК |
| collection | DOAJ |
| description |
У статті досліджено енергетичну ефективність вирощування конюшини лучної (Trifolium pratense L.) у короткоротаційній сівозміні за різних систем удобрення та вапнування. Дослідження проводилися в Інституті сільського господарства Карпатського регіону НААН. Вивчено вплив органічних, мінеральних добрив і вапнякових матеріалів на урожайність сухої маси, витрати сукупної енергії та вихід валової енергії з конюшинового травостою. Результати показали, що поєднання органічних і мінеральних добрив із вапнуванням забезпечує найвищий вихід валової енергії (до 238,6 ГДж/га). Урожайність сухої маси коливалася від 4,6 до 12,6 т/га залежно від рівня удобрення та вапнування. Найвищий коефіцієнт енергетичної ефективності (22,6 за кормового та 13,3 за кормово-сидерального способу використання) відмічено за використання мінеральних добрив в дозі N65P68K68. Використання другого укосу конюшини лучної як сидерата знижувало вихід валової енергії та коефіцієнти енергетичної ефективності в порівнянні із кормовим використанням травостою, однак ці показники були достатньо високими й вказували на ефективність такого способу. Робота підтверджує важливість оптимізації систем удобрення для забезпечення сталого розвитку, підвищення продуктивності агроекосистем і збереження енергоресурсів.
|
| format | Article |
| id | doaj-art-d341ab39c32d41879f207b304b5cebda |
| institution | DOAJ |
| issn | 0130-8521 2786-5231 |
| language | English |
| publishDate | 2024-12-01 |
| publisher | Publishing House of the Institute of Agriculture of the Carpathian Region of NAAS |
| record_format | Article |
| series | Передгірне та гірське землеробство і тваринництво |
| spelling | doaj-art-d341ab39c32d41879f207b304b5cebda2025-08-20T02:46:16ZengPublishing House of the Institute of Agriculture of the Carpathian Region of NAASПередгірне та гірське землеробство і тваринництво0130-85212786-52312024-12-0176210.32636/01308521.2024-(76)-2-6Енергетична ефективність вирощування конюшини лучної у короткоротаційній сівозмініНадія КОЗАК0https://orcid.org/0000-0002-2809-2432Галина ПАНАХИД1https://orcid.org/0000-0001-8545-2580Інститут сільського господарства Карпатського регіону НААН Інститут сільського господарства Карпатського регіону НААН У статті досліджено енергетичну ефективність вирощування конюшини лучної (Trifolium pratense L.) у короткоротаційній сівозміні за різних систем удобрення та вапнування. Дослідження проводилися в Інституті сільського господарства Карпатського регіону НААН. Вивчено вплив органічних, мінеральних добрив і вапнякових матеріалів на урожайність сухої маси, витрати сукупної енергії та вихід валової енергії з конюшинового травостою. Результати показали, що поєднання органічних і мінеральних добрив із вапнуванням забезпечує найвищий вихід валової енергії (до 238,6 ГДж/га). Урожайність сухої маси коливалася від 4,6 до 12,6 т/га залежно від рівня удобрення та вапнування. Найвищий коефіцієнт енергетичної ефективності (22,6 за кормового та 13,3 за кормово-сидерального способу використання) відмічено за використання мінеральних добрив в дозі N65P68K68. Використання другого укосу конюшини лучної як сидерата знижувало вихід валової енергії та коефіцієнти енергетичної ефективності в порівнянні із кормовим використанням травостою, однак ці показники були достатньо високими й вказували на ефективність такого способу. Робота підтверджує важливість оптимізації систем удобрення для забезпечення сталого розвитку, підвищення продуктивності агроекосистем і збереження енергоресурсів. https://journals.isgkr.science/index.php/phzt/article/view/63конюшина лучнатравостійенергетична ефективністьурожайністьудобреннявапнування |
| spellingShingle | Надія КОЗАК Галина ПАНАХИД Енергетична ефективність вирощування конюшини лучної у короткоротаційній сівозміні Передгірне та гірське землеробство і тваринництво конюшина лучна травостій енергетична ефективність урожайність удобрення вапнування |
| title | Енергетична ефективність вирощування конюшини лучної у короткоротаційній сівозміні |
| title_full | Енергетична ефективність вирощування конюшини лучної у короткоротаційній сівозміні |
| title_fullStr | Енергетична ефективність вирощування конюшини лучної у короткоротаційній сівозміні |
| title_full_unstemmed | Енергетична ефективність вирощування конюшини лучної у короткоротаційній сівозміні |
| title_short | Енергетична ефективність вирощування конюшини лучної у короткоротаційній сівозміні |
| title_sort | енергетична ефективність вирощування конюшини лучної у короткоротаційній сівозміні |
| topic | конюшина лучна травостій енергетична ефективність урожайність удобрення вапнування |
| url | https://journals.isgkr.science/index.php/phzt/article/view/63 |
| work_keys_str_mv | AT nadíâkozak energetičnaefektivnístʹviroŝuvannâkonûšinilučnoíukorotkorotacíjníjsívozmíní AT galinapanahid energetičnaefektivnístʹviroŝuvannâkonûšinilučnoíukorotkorotacíjníjsívozmíní |