Суб’єктивна сторона декларування недостовірної інформації: деякі теоретичні та правозастосовні аспекти (на базі судової практики Вищого антикорупційного суду)

Визначається, що у теорії кримінального права України домінує підхід, згідно з яким декларування недостовірної інформації характеризується умисною формою вини, вид умислу – прямий. Судова практика також підтверджує, що даний склад кримінального правопорушення вимагає встановлення саме прямого ум...

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Main Author: A. V. Aidynian
Format: Article
Language:English
Published: State Higher Educational Establishment «Uzhhorod National University». 2025-01-01
Series:Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Право
Subjects:
Online Access:http://visnyk-pravo.uzhnu.edu.ua/article/view/320947
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
_version_ 1832543451653079040
author A. V. Aidynian
author_facet A. V. Aidynian
author_sort A. V. Aidynian
collection DOAJ
description Визначається, що у теорії кримінального права України домінує підхід, згідно з яким декларування недостовірної інформації характеризується умисною формою вини, вид умислу – прямий. Судова практика також підтверджує, що даний склад кримінального правопорушення вимагає встановлення саме прямого умислу. Здійснюється аналіз судової практики Вищого антикорупційного суду (здебільшого вироків). На базі такого аналізу судової практики формулюється висновок про неоднорідність підходів практики до дослідження суб’єктивних ознак декларування недостовірної інформації. В одних випадках суд предметно досліджує суб’єктивні ознаки, в тому числі мотив та мету, і, у разі неможливості встановити конкретний мотив та мету ухвалюється виправдувальний вирок через відсутність суб’єктивної сторони складу даного кримінального правопорушення. В інших – суди констатують прямий умисел, виходячи з фактичних обставин, при цьому мотив і мета презюмуються, але конкретно не досліджуються (наводяться загальні положення-презумпції про наявність особистого мотиву і мети приховати відомості від громадськості та контролюючих органів про свій дійсний фінансовий стан). В окремих випадках, на думку судів, існує потреба встановити прямий умисел, що констатується виходячи з об’єктивних ознак, але не вбачається необхідність досліджувати мотив і мету декларування недостовірної інформації (в деяких вироках на це прямо вказується). Аналіз судової практики дозволяє відстежити різні висновки суду щодо суб’єктивних ознак складу декларування недостовірної інформації навіть за подібних фактичних обставин. Наголошується, що з усіх елементів складу будь-якого к. пр. саме суб’єктивна сторона є найбільш складною для встановлення, а при встановленні суб’єктивної сторони декларування недостовірної інформації виникають особливі труднощі, що пов’язано з «підвищеними» вимогами законодавця до інтелектуального моменту вини. Висловлюється думка, що зазначене підтверджує потребу досліджувати усі суб’єктивні ознаки, в тому числі мотиви і мету суб’єкта, адже це сприяє досягненню цілей кримінального судочинства.
format Article
id doaj-art-c1cbf66980f84de288c58870b505d70d
institution Kabale University
issn 2307-3322
2664-6153
language English
publishDate 2025-01-01
publisher State Higher Educational Establishment «Uzhhorod National University».
record_format Article
series Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Право
spelling doaj-art-c1cbf66980f84de288c58870b505d70d2025-02-03T11:44:51ZengState Higher Educational Establishment «Uzhhorod National University».Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Право2307-33222664-61532025-01-0148610.24144/2307-3322.2024.86.1.4.30Суб’єктивна сторона декларування недостовірної інформації: деякі теоретичні та правозастосовні аспекти (на базі судової практики Вищого антикорупційного суду)A. V. Aidynian0кандидат юридичних наук, асистент кафедри кримінально-правової політики та кримінального права Київського національного університету імені Тараса Шевченка Визначається, що у теорії кримінального права України домінує підхід, згідно з яким декларування недостовірної інформації характеризується умисною формою вини, вид умислу – прямий. Судова практика також підтверджує, що даний склад кримінального правопорушення вимагає встановлення саме прямого умислу. Здійснюється аналіз судової практики Вищого антикорупційного суду (здебільшого вироків). На базі такого аналізу судової практики формулюється висновок про неоднорідність підходів практики до дослідження суб’єктивних ознак декларування недостовірної інформації. В одних випадках суд предметно досліджує суб’єктивні ознаки, в тому числі мотив та мету, і, у разі неможливості встановити конкретний мотив та мету ухвалюється виправдувальний вирок через відсутність суб’єктивної сторони складу даного кримінального правопорушення. В інших – суди констатують прямий умисел, виходячи з фактичних обставин, при цьому мотив і мета презюмуються, але конкретно не досліджуються (наводяться загальні положення-презумпції про наявність особистого мотиву і мети приховати відомості від громадськості та контролюючих органів про свій дійсний фінансовий стан). В окремих випадках, на думку судів, існує потреба встановити прямий умисел, що констатується виходячи з об’єктивних ознак, але не вбачається необхідність досліджувати мотив і мету декларування недостовірної інформації (в деяких вироках на це прямо вказується). Аналіз судової практики дозволяє відстежити різні висновки суду щодо суб’єктивних ознак складу декларування недостовірної інформації навіть за подібних фактичних обставин. Наголошується, що з усіх елементів складу будь-якого к. пр. саме суб’єктивна сторона є найбільш складною для встановлення, а при встановленні суб’єктивної сторони декларування недостовірної інформації виникають особливі труднощі, що пов’язано з «підвищеними» вимогами законодавця до інтелектуального моменту вини. Висловлюється думка, що зазначене підтверджує потребу досліджувати усі суб’єктивні ознаки, в тому числі мотиви і мету суб’єкта, адже це сприяє досягненню цілей кримінального судочинства. http://visnyk-pravo.uzhnu.edu.ua/article/view/320947кримінальне правопорушеннядекларуваннянедостовірна інформаціясуб’єктивна сторонапрямий умиселмотив
spellingShingle A. V. Aidynian
Суб’єктивна сторона декларування недостовірної інформації: деякі теоретичні та правозастосовні аспекти (на базі судової практики Вищого антикорупційного суду)
Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Право
кримінальне правопорушення
декларування
недостовірна інформація
суб’єктивна сторона
прямий умисел
мотив
title Суб’єктивна сторона декларування недостовірної інформації: деякі теоретичні та правозастосовні аспекти (на базі судової практики Вищого антикорупційного суду)
title_full Суб’єктивна сторона декларування недостовірної інформації: деякі теоретичні та правозастосовні аспекти (на базі судової практики Вищого антикорупційного суду)
title_fullStr Суб’єктивна сторона декларування недостовірної інформації: деякі теоретичні та правозастосовні аспекти (на базі судової практики Вищого антикорупційного суду)
title_full_unstemmed Суб’єктивна сторона декларування недостовірної інформації: деякі теоретичні та правозастосовні аспекти (на базі судової практики Вищого антикорупційного суду)
title_short Суб’єктивна сторона декларування недостовірної інформації: деякі теоретичні та правозастосовні аспекти (на базі судової практики Вищого антикорупційного суду)
title_sort суб єктивна сторона декларування недостовірної інформації деякі теоретичні та правозастосовні аспекти на базі судової практики вищого антикорупційного суду
topic кримінальне правопорушення
декларування
недостовірна інформація
суб’єктивна сторона
прямий умисел
мотив
url http://visnyk-pravo.uzhnu.edu.ua/article/view/320947
work_keys_str_mv AT avaidynian subêktivnastoronadeklaruvannânedostovírnoíínformacíídeâkíteoretičnítapravozastosovníaspektinabazísudovoípraktikiviŝogoantikorupcíjnogosudu