Трикомпонентна модель психопрофілактики посттравматичного стресового розладу у дітей дошкільного віку
Вступ. У статті досліджено трикомпонентну модель психопрофілактики посттравматичного стресового розладу (ПТСР) у дітей дошкільного віку «Трикутник зцілення: дитина-фасилітатор-природа» в контексті надзвичайних ситуацій, які становлять психологічну небезпеку для дітей. Мета дослідження полягає в а...
Saved in:
Main Authors: | , |
---|---|
Format: | Article |
Language: | English |
Published: |
Hryhorii Skovoroda University in Pereiaslav
2024-12-01
|
Series: | Preschool Education: Global Trends |
Subjects: | |
Online Access: | https://preschool-journal.com/index.php/journal/article/view/78 |
Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
Summary: | Вступ. У статті досліджено трикомпонентну модель психопрофілактики посттравматичного стресового розладу (ПТСР) у дітей дошкільного віку «Трикутник зцілення: дитина-фасилітатор-природа» в контексті надзвичайних ситуацій, які становлять психологічну небезпеку для дітей.
Мета дослідження полягає в аналізі трикомпонентної моделі психопрофілактичної роботи з дітьми дошкільного віку «Трикутник зцілення: дитина-фасилітатор-природа» та оцінці її цілющого потенціалу у профілактиці посттравматичного стресового розладу.
Методи дослідження включали комплекс теоретичних методів: аналіз та синтез для обґрунтування змістового наповнення моделі; порівняльний аналіз для співставлення з іншими підходами; систематизація та узагальнення наукових даних; теоретичне моделювання; контент-аналіз наукових публікацій; герменевтичний метод. Емпіричне дослідження базувалося на стандартизованому анкетуванні, структурованому спостереженні та аналізі індивідуальних випадків. Вибірку склали 230 дітей віком 4-6(7) років з 12 закладів освіти у шести областях України.
Результати. Впровадження моделі продемонструвало статистично значущі позитивні зміни у розвитку життєстійкості дітей. Зафіксовано суттєве зниження частоти дезадаптивних поведінкових проявів: тривожної поведінки на 64% (з 50 до 18 випадків), агресивних реакцій на 71% (з 31 до 9 випадків), проявів невпевненості на 86% (з 43 до 6 випадків), різких змін настрою на 76% (з 38 до 9 випадків). У 72.6% дітей (167 респондентів) сформовані навички використання дихальних технік як інструменту емоційної стабілізації, 87% (200 дітей) засвоїли техніку «безпечного місця», 75.2% (173 дитини) успішно інтегрували заспокійливі вербальні формули у свій поведінковий репертуар. Розвиток просоціальних компетенцій відзначено у переважної більшості учасників: 93% (214 дітей) продемонстрували покращення комунікативних здібностей, 89.6% (206 дітей) показали підвищення рівня ігрової активності, а 90.9% (209 дітей) розвинули навички конструктивної взаємодії з однолітками. Середній рівень стресостійкості учасників зріс з 6.91 до 7.05 балів за 10-бальною шкалою (p<0.05).
Висновки. Результати дослідження підтверджують високу ефективність моделі «Трикутник зцілення» як системного підходу до психопрофілактики ПТСР у дошкільників. Теоретичне обґрунтування моделі, що інтегрує положення теорії привʼязаності, нейробіології травми та екопсихології, забезпечує науково валідну основу для її практичного застосування. Синергія природного середовища як терапевтичного фактору, професійного фасилітативного супроводу та активізації внутрішніх ресурсів дитини створює потужну основу для розвитку адаптивних копінг-стратегій та соціально-емоційних компетенцій. Емпірично доведено ефективність моделі у зниженні проявів тривожності, агресії та емоційної нестабільності, формуванні конкретних інструментів саморегуляції та розвитку просоціальних навичок у дітей дошкільного віку. Адаптація методики до українського контексту розширює інструментарій психопрофілактичної роботи з дітьми в умовах колективної травматизації. |
---|---|
ISSN: | 2786-703X 2786-7048 |