Особливості кримінально-правової кваліфікації діянь особи, яка керує електросамокатом, при порушенні правил дорожнього руху
Стрімкий розвиток електричного транспорту, зокрема електросамокатів, зумовив появу нових викликів щодо кримінально-правової кваліфікації порушень, які передбачені розділом про кримінальні правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту. Нормативно-правове регулювання й використання еле...
Saved in:
| Main Author: | |
|---|---|
| Format: | Article |
| Language: | English |
| Published: |
Uzhhorod National University
2025-07-01
|
| Series: | Аналітично-порівняльне правознавство |
| Subjects: | |
| Online Access: | http://journal-app.uzhnu.edu.ua/article/view/334316 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Summary: | Стрімкий розвиток електричного транспорту, зокрема електросамокатів, зумовив появу нових викликів щодо кримінально-правової кваліфікації порушень, які передбачені розділом про кримінальні правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту. Нормативно-правове регулювання й використання електросамокатів в Україні залишається недосконалим та фрагментарним, а тому створює правову невизначеність. Однією з ключових проблем є відсутність чіткого закріплення правового статусу осіб, які керують електросамокатами: чи є вони пішоходами, велосипедистами чи водіями транспортних засобів. Тим самим створюються проблеми кримінально-правової кваліфікації за статтями Кримінального кодексу України, зокрема ст. 291 КК України, яка передбачає порушення чинних на транспорті правил, що убезпечують рух, а також нормативно-правових актів, норм і правил виготовлення, переобладнання, ремонту транспортних засобів, якщо це спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки.
У роботі досліджуються теоретичні засади складів кримінальних правопорушень, які закріплені у розділі про кримінальні правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту. Також висвітлюється складність визначення правового статусу особи, яка керує електросамокатом, та чи може вона бути суб’єктом у відповідних складах кримінальних правопорушень. У межах дослідження проаналізовано законодавство України, позиції судової практики. У ході дослідження розглянуто міжнародний досвід правового регулювання руху електросамокатів і можливість його адаптації до українського законодавства. Доведено, що відсутність єдиної законодавчої позиції щодо статусу електросамокатів та осіб, які ними керують, створює прогалину, яка унеможливлює належне притягнення до кримінальної відповідальності осіб. Запропоновано декілька варіантів удосконалення законодавчого регулювання, що сприятиме усуненню правової невизначеності. Робота спрямована на формування системного підходу до забезпечення правового регулювання статусу електросамокатів у сфері кримінального права, який сприятиме подоланню наявних прогалин в законодавстві.
|
|---|---|
| ISSN: | 2788-6018 |