Еволюція ставлення до Росії у Стратегіях національної безпеки держав-сусідів України (2004-2023 рр.)
У статті розглянуто вплив військового вторгнення Росії до Грузії (2008 р.) та України (2014 р.), анексії Криму, окупації росіянами частини українських територій та повномасштабного російського військового вторгнення до України 24 лютого 2022 р. на еволюцію ставлення до Росії у Стратегіях національн...
Saved in:
| Main Author: | |
|---|---|
| Format: | Article |
| Language: | deu |
| Published: |
Yuriy Fedkovych Chernivtsi National University
2025-06-01
|
| Series: | Історико-політичні проблеми сучасного світу |
| Subjects: | |
| Online Access: | https://mhpi.chnu.edu.ua/mhpi/article/view/382 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Summary: | У статті розглянуто вплив військового вторгнення Росії до Грузії (2008 р.) та України (2014 р.), анексії Криму, окупації росіянами частини українських територій та повномасштабного російського військового вторгнення до України 24 лютого 2022 р. на еволюцію ставлення до Росії у Стратегіях національної безпеки держав-сусідів України (Польщі, Словаччини, Угорщини, Румунії та Молдови).
В результаті аналізу Стратегій національної безпеки держав-сусідів України автором виокремлено чотири етапи у процесі еволюції їх ставлення до Росії та охарактеризовано стратегічні позиції держав-сусідів України щодо агресивної російської зовнішньої політики та протидії їй.
Встановлено, що ключовою причиною змін у ставленні до Росії, зафіксованих у Стратегіях національної безпеки західних сусідів України (Польщі, Словаччини, Угорщини, Румунії та Молдови) після 2008, 2014 та 2022 років, стала пряма військова агресія проти Грузії та України з боку РФ, порушення нею норм міжнародного права, а також потенційна загроза подальшої російської експансії щодо тих європейських країн, які межують з Україною. Визначено, що ставлення до Росії, що міститься в останніх СНБ названих країн не є однаковим. Польща, Румунія та Молдова чітко артикулюють своє ставлення до агресивної зовнішньої політики Росії. А Словаччина та Угорщина, хоча і згадують про загрози безпеці Європі з боку Росії та потенційну можливість протистояння з нею, але вірять у можливість політичного діалогу та прагматичних відносин з Кремлем.
Виявлено, що додатковим фактором впливу на еволюцію ставлення до Росії та внесення відповідних змін до СНБ держав, що розглядаються, були політичні уподобання правлячих сил цих держав, які в різні періоди займали як антиросійські, так і проросійські позиції. Причому в останньому випадку влада не завжди своєчасно та адекватно реагувала на загрози національній безпеці своїх держав і не вносила відповідних змін до Стратегії національної безпеки, які б відповідали об’єктивним реаліям.
|
|---|---|
| ISSN: | 2519-4518 2617-2372 |