Дослідження реологічних властивостей суспензій пірогенного кремнезему, модифікованого полідиметилсилоксаном, у вазеліновій олії
У роботі проведено дослідження впливу модифікування поверхні пірогенного кремнезему (SiO2) полідиметилсилоксаном (ПДМС) на реологічні властивості його суспензій у вазеліновій олії. Методом рідкофазного адсорбційного модифікування кремнезему лінійним полідиметилсилоксаном ПДМС-1000 (молекулярна маса...
Saved in:
| Main Authors: | , |
|---|---|
| Format: | Article |
| Language: | English |
| Published: |
Chuiko Institute of Surface Chemistry of NAS of Ukraine
2019-09-01
|
| Series: | Хімія, фізика та технологія поверхні |
| Subjects: | |
| Online Access: | https://cpts.com.ua/index.php/cpts/article/view/511 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Summary: | У роботі проведено дослідження впливу модифікування поверхні пірогенного кремнезему (SiO2) полідиметилсилоксаном (ПДМС) на реологічні властивості його суспензій у вазеліновій олії. Методом рідкофазного адсорбційного модифікування кремнезему лінійним полідиметилсилоксаном ПДМС-1000 (молекулярна маса Мм ? 7960, ступінь полімеризації стпол = 105) було синтезовано серію композитів з вмістом полімера від 5 до 40 мас. %. Показано, що структурні і морфологічні характеристики композитів SiO2/ПДМС значно відрізняються від таких для вихідного кремнезему і залежать від концентрації ПДМС. Зокрема, питома поверхня композитів, визначена методом низькотемпературної десорбції аргону, обернено корелює з вмістом полімеру. Морфологія композитів SiO2/ПДМС та агрегація первинних частинок високодисперсного кремнезему значно залежить від їх модифікації при рідкофазній адсорбції: за даними АСМ, вихідному пірогенному SiO2 притаманний більш широкий розподіл агрегатів за розміром, ніж в отриманих полімерних композитах. Суспензії з концентрацією твердої фази (SiO2/ПДМС) 5 мас. % в ліофільному дисперсійному середовищі (вазеліновій олії) демонструють типову тиксотропну поведінку з характерною петлею гістерезису на реограмі, яка відповідає руйнуванню структури суспензії при збільшенні швидкості зсуву та частковому її відновленню при зворотному зменшенні швидкості зсуву. Загальні величини ефективної в’язкості, отримані при високих градієнтах швидкості зсуву, що відповідають максимально зруйнованій структурі суспензії, і значення ефективної в’язкості, що відповідають частковому відновленню структури в режимі зменшення градієнта швидкості зсуву, зменшуються зі збільшенням вмісту полімера в досліджуваних композитах. Однак було виявлено, що початкові значення ефективної в’язкості для досліджуваних суспензій з практично незруйнованою структурою (при низьких градієнтах швидкості зсуву) вищі для дисперсій композитів SiO2/ПДМС з невисокою концентрацією ПДМС (10–20 мас. %) порівняно з аналогічними суспензіями вихідного кремнезему. Показано кореляцію між ефективною в’язкістю суспензій і питомою поверхнею композитів.
|
|---|---|
| ISSN: | 2079-1704 2518-1238 |