Форми правового регулювання права на участь в управлінні господарським товариством
У статті проаналізовано форми правового регулювання права на участь в управлінні господарським товариством як одного з базових корпоративних прав учасника. Визначено чотири основні форми такого регулювання: міжнародно-правові акти, національні нормативно-правові акти, локальні корпоративні акти та...
Saved in:
| Main Author: | |
|---|---|
| Format: | Article |
| Language: | English |
| Published: |
State Higher Educational Establishment «Uzhhorod National University».
2025-07-01
|
| Series: | Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Право |
| Subjects: | |
| Online Access: | http://visnyk-pravo.uzhnu.edu.ua/article/view/335760 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Summary: | У статті проаналізовано форми правового регулювання права на участь в управлінні господарським товариством як одного з базових корпоративних прав учасника. Визначено чотири основні форми такого регулювання: міжнародно-правові акти, національні нормативно-правові акти, локальні корпоративні акти та корпоративні договори. Підкреслено, що хоча міжнародно-правові джерела не містять безпосередніх норм щодо цього права, вони впливають на формування національного законодавства в межах євроінтеграційних процесів. Особливу увагу приділено Директивам ЄС, які формують стандарти корпоративного управління. Наголошено на доцільності імплементації Рекомендацій Єврокомісії, а також доведено важливу роль Принципів корпоративного управління, які відображають найкращі міжнародні стандарти корпоративного управління.
У національному законодавстві охарактеризовано відповідні положення Конституції України, Цивільного та Господарського кодексів, а також спеціальних законів про акціонерні товариства, товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю, повні та командитні товариства. Акцентовано на необхідності врахування приписів деяких законів України, що регламентують здійснення права на управління господарськими товариствами, що функціонують у специфічних сферах господарської діяльності (страховики, банки, інститути спільного інвестування тощо). Окремо розглянуто підзаконні акти, зокрема постанову Кабінету Міністрів України, якою затверджено Модельний статут ТОВ і низку рішень НКЦПФР, що затверджують порядки проведення електронних та дистанційних загальних зборів, а також принципи корпоративного управління.
Локальні акти, як-от установчі документи та внутрішні положення, визначено як засіб конкретизації загальних норм під потреби конкретного товариства. Корпоративні договори проаналізовано як інструмент договірного регулювання, що дозволяє деталізувати порядок участі в управлінні, але не може суперечити імперативним нормам. Стаття доводить, що лише системний підхід із врахуванням усіх форм правового регулювання забезпечує ефективну реалізацію цього корпоративного права.
|
|---|---|
| ISSN: | 2307-3322 2664-6153 |