Особливості гемодинаміки в системі «мати-плацента-плід» у жінок, які мали ускладнення з групи великих акушерських синдромів, що клінічно проявлялися плацентарною недостатністю
Мета - вивчити особливості гемодинаміки в системі «мати-плацента-плід» протягом вагітності у жінок, які мали ускладнення з групи великих акушерських синдромів (ВАС), що клінічно проявлялися плацентарною недостатністю. Матеріали та методи. Проведено проспективний аналіз ультразвукового дослідження...
Saved in:
Main Author: | |
---|---|
Format: | Article |
Language: | English |
Published: |
Group of Companies Med Expert, LLC
2023-12-01
|
Series: | Український журнал Здоров'я жінки |
Subjects: | |
Online Access: | http://ujhw.med-expert.com.ua/article/view/298470 |
Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
Summary: | Мета - вивчити особливості гемодинаміки в системі «мати-плацента-плід» протягом вагітності у жінок, які мали ускладнення з групи великих акушерських синдромів (ВАС), що клінічно проявлялися плацентарною недостатністю.
Матеріали та методи. Проведено проспективний аналіз ультразвукового дослідження кровообігу в системі «мати-плацента-плід» протягом вагітності у 99 вагітних жінок, які мали ускладнення з групи ВАС - плацентарну недостатність. Ці жінки становили основну групу (ОГ). До контрольної групи (КГ) увійшло 50 практично здорових вагітних жінок зі сприятливим репродуктивним анамнезом і неускладненим перебігом цієї вагітності. Статистичну обробку результатів досліджень виконано з використанням стандартних програм «Microsoft Excel 5.0» і «Statistica 6.0».
Результати. Дослідження виявило підвищення усіх індексів судинного опору. Збільшення індексу судинного опору пов’язане з підвищенням периферичного судинного опору і зниженням діастолічного кровообігу, що, своєю чергою, обумовлено зменшенням васкуляризації термінальних ворсин як морфофункціональним проявом плацентарної недостатності після 35 тижнів вагітності: індекс резистентності в артерії пуповини становив 0,71±0,02 в ОГ проти 0,48±0,07 в КГ (р>0,05). У дослідженні збільшувалися індекси судинного опору в аорті плода: індекс резистентності становив у 22-27 тижнів вагітності 0,74±0,05 в ОГ проти 0,44±0,55 в КГ (р<0,05) та у ≥35 тижнів вагітності 0,98±0,06 в ОГ проти 0,50±0,40 в КГ (р<0,05). Встановлено, що у 69 (69,7%) вагітних ОГ були гемодинамічні порушення: у 39 (39,4%) пацієнток - порушення матково-плацентарного кровообігу при збереженому плодово-плацентарному; у 23 (23,2%) вагітних - порушення плодово-плацентарного кровообігу при збереженні матково-плацентарного; у 7 (7,1%) вагітних - одночасне порушення матково-плацентарного і плодово-плацентарного кровообігу.
Висновки. Динамічне ультразвукове спостереження за функціональним станом фетоплацентарного комплексу в жінок з ВАС виявило, що вже з ранніх термінів гестації відбувається порушення плацентогенезу, що супроводжується функціональною неспроможністю фетоплацентарного комплексу та призводить до раннього виснаження компенсаторних можливостей фетоплацентарної системи.
Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення дослідження отримано інформовану згоду жінок.
Автор заявляє про відсутність конфлікту інтересів. |
---|---|
ISSN: | 2786-6009 2786-6017 |