Заборона Меджлісу як порушення CERD: аналіз позиції Президента Міжнародного суду справедливості Доног’ю (окрема думка до рішення ICJ від 31 січня 2024 року)
Стаття присвячена аналізу юридичної позиції Джоан Доног’ю, Президента Міжнародного суду справедливості (Міжнародного суду ООН), стосовно заборони Меджлісу, висловленої в її окремій думці до остаточного рішення Суду від 31 січня 2024 року у Справі про застосування Міжнародної конвенції про бороть...
Saved in:
| Main Author: | |
|---|---|
| Format: | Article |
| Language: | English |
| Published: |
Uzhhorod National University
2024-12-01
|
| Series: | Аналітично-порівняльне правознавство |
| Subjects: | |
| Online Access: | http://journal-app.uzhnu.edu.ua/article/view/317620 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Summary: | Стаття присвячена аналізу юридичної позиції Джоан Доног’ю, Президента Міжнародного суду справедливості (Міжнародного суду ООН), стосовно заборони Меджлісу, висловленої в її окремій думці до остаточного рішення Суду від 31 січня 2024 року у Справі про застосування Міжнародної конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму та Міжнародної конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації (Україна проти Російської Федерації). У статті наведено та розкрито аргументи Доног’ю стосовно того, що заборона Меджлісу як інституції, яка повністю складається з представників однієї етнічної групи, ґрунтувалася не тільки на політичній активності інституції чи її членів, але й на етнічному походженні членів Меджлісу, що дозволяє розглядати цю заборону як акт дискримінації кримськотатарської етнічної групи та порушення відповідних положень CERD з боку РФ.
У статті також проаналізовано три зауваження Доног’ю щодо застосування Судом CERD в контексті порушеного питання. По-перше, Суд припустився серйозного недогляду, оцінюючи правомірність заборони Меджлісу без достатньогоаналізу юридичного підґрунтя такої заборони. По-друге, Суд штучно розмежував політичні погляди, висловлені Меджлісом, та етнічне походження його членів, що було недоречним у цій справі. По-третє, Суд дійшов хибного висновку, що заборона Меджлісу не позбавила кримськотатарське населення представництва, оскільки цей орган нібито був не єдиною інституцією, яка представляє кримськотатарську громаду.
Аргументацію Доног’ю також доповнено авторськимиміркуваннями, зокрема, стосовно того, що фактична практика застосування російського Федерального закону «Про протидію екстремістській діяльності», на підставі якого було заборонено Меджліс, демонструє його неправову та дискримінаційну природу; а тому, оскільки юридичне підґрунтя заборони Меджлісу було неправовим, то і саму заборону Меджлісу ніяк не можна вважати правомірною - її слід розглядати як порушенням відповідних міжнародних зобов’язань РФ за CERD.
|
|---|---|
| ISSN: | 2788-6018 |