Обмеження дії презумпції невинуватості у практиці Європейського суду з прав людини (теоретико-правові аспекти)

Презумпція невинуватості є однією з основоположних гарантій прав людини, яка забезпечує справедливість судочинства та захист громадян від необґрунтованих звинувачень. Проте відповідно до наведеної у цій статті практики ЄСПЛ, презумпція невинуватості хоча є і фундаментальним принципом, але не абсолю...

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Main Author: B. V. Malyshev
Format: Article
Language:English
Published: State Higher Educational Establishment «Uzhhorod National University». 2025-03-01
Series:Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Право
Subjects:
Online Access:http://visnyk-pravo.uzhnu.edu.ua/article/view/324556
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
_version_ 1850221425491705856
author B. V. Malyshev
author_facet B. V. Malyshev
author_sort B. V. Malyshev
collection DOAJ
description Презумпція невинуватості є однією з основоположних гарантій прав людини, яка забезпечує справедливість судочинства та захист громадян від необґрунтованих звинувачень. Проте відповідно до наведеної у цій статті практики ЄСПЛ, презумпція невинуватості хоча є і фундаментальним принципом, але не абсолютним. Презумпція невинуватості може бути обмеженою у випадках, коли її застосування чи застосування концепції непрямих доказів у кримінальних провадженнях, пов’язаних із легалізацією злочинних доходів або фінансуванням тероризмом, є виправданим інтересами правосуддя та суспільної безпеки. Це свідчить про чіткий напрям еволюції ідеї презумпції невинуватості – від абсолютного правила до елементу більш комплексної системи справедливого судочинства. З позиції теорії права, відмова обвинуваченого надання показань відображає принцип свободи волі та імунітет від самовикриття. Однак, як зазначає ЄСПЛ, це право перестає бути абсолютним у ситуаціях, де відсутність пояснень з боку обвинуваченого підриває презумпцію законності його дій або активів. Теоретико-правова дилема тут полягає у визначенні меж між правом особи захищати себе відмовою від надання показань і суспільним інтересом в ефективному кримінальному переслідуванні. Практика ЄСПЛ демонструє, що використання непрямих методів доказування у справах про легалізацію (відмивання) злочинних доходів не суперечить статті 6 Конвенції за умови дотримання фундаментальних принципів. Зокрема, такі методи мають базуватися на логічних припущеннях, підкріплених фактичними доказами, і не можуть бути єдиною підставою для обвинувального вироку. Суд підтверджує, що право на мовчання та презумпція невинуватості не є абсолютними, а їхні обмеження допустимі, якщо вони обґрунтовані потребою у забезпеченні ефективного правосуддя. Відмова обвинуваченого надавати пояснення або співпрацювати з правоохоронними органами не може автоматично розглядатися як доказ його вини. Проте, якщо інші докази переконливо вказують на злочинне походження активів, мовчання може посилити обґрунтованість таких висновків під час розслідування злочинів про легалізацію (відмивання) злочинних доходів та фінансування тероризму.
format Article
id doaj-art-a1c70dc05aff4d3dba134c1e8f45bcd1
institution OA Journals
issn 2307-3322
2664-6153
language English
publishDate 2025-03-01
publisher State Higher Educational Establishment «Uzhhorod National University».
record_format Article
series Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Право
spelling doaj-art-a1c70dc05aff4d3dba134c1e8f45bcd12025-08-20T02:06:43ZengState Higher Educational Establishment «Uzhhorod National University».Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Право2307-33222664-61532025-03-0118710.24144/2307-3322.2025.87.1.12Обмеження дії презумпції невинуватості у практиці Європейського суду з прав людини (теоретико-правові аспекти)B. V. Malyshev0доктор юридичних наук, професор, професор кафедри теорії та історії права і держави Навчально-наукового інституту права Київського національного університету імені Тараса Шевченка Презумпція невинуватості є однією з основоположних гарантій прав людини, яка забезпечує справедливість судочинства та захист громадян від необґрунтованих звинувачень. Проте відповідно до наведеної у цій статті практики ЄСПЛ, презумпція невинуватості хоча є і фундаментальним принципом, але не абсолютним. Презумпція невинуватості може бути обмеженою у випадках, коли її застосування чи застосування концепції непрямих доказів у кримінальних провадженнях, пов’язаних із легалізацією злочинних доходів або фінансуванням тероризмом, є виправданим інтересами правосуддя та суспільної безпеки. Це свідчить про чіткий напрям еволюції ідеї презумпції невинуватості – від абсолютного правила до елементу більш комплексної системи справедливого судочинства. З позиції теорії права, відмова обвинуваченого надання показань відображає принцип свободи волі та імунітет від самовикриття. Однак, як зазначає ЄСПЛ, це право перестає бути абсолютним у ситуаціях, де відсутність пояснень з боку обвинуваченого підриває презумпцію законності його дій або активів. Теоретико-правова дилема тут полягає у визначенні меж між правом особи захищати себе відмовою від надання показань і суспільним інтересом в ефективному кримінальному переслідуванні. Практика ЄСПЛ демонструє, що використання непрямих методів доказування у справах про легалізацію (відмивання) злочинних доходів не суперечить статті 6 Конвенції за умови дотримання фундаментальних принципів. Зокрема, такі методи мають базуватися на логічних припущеннях, підкріплених фактичними доказами, і не можуть бути єдиною підставою для обвинувального вироку. Суд підтверджує, що право на мовчання та презумпція невинуватості не є абсолютними, а їхні обмеження допустимі, якщо вони обґрунтовані потребою у забезпеченні ефективного правосуддя. Відмова обвинуваченого надавати пояснення або співпрацювати з правоохоронними органами не може автоматично розглядатися як доказ його вини. Проте, якщо інші докази переконливо вказують на злочинне походження активів, мовчання може посилити обґрунтованість таких висновків під час розслідування злочинів про легалізацію (відмивання) злочинних доходів та фінансування тероризму. http://visnyk-pravo.uzhnu.edu.ua/article/view/324556презумпція невинуватостіпрактика Європейського суду з прав людиниправа людиниправосуддя
spellingShingle B. V. Malyshev
Обмеження дії презумпції невинуватості у практиці Європейського суду з прав людини (теоретико-правові аспекти)
Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Право
презумпція невинуватості
практика Європейського суду з прав людини
права людини
правосуддя
title Обмеження дії презумпції невинуватості у практиці Європейського суду з прав людини (теоретико-правові аспекти)
title_full Обмеження дії презумпції невинуватості у практиці Європейського суду з прав людини (теоретико-правові аспекти)
title_fullStr Обмеження дії презумпції невинуватості у практиці Європейського суду з прав людини (теоретико-правові аспекти)
title_full_unstemmed Обмеження дії презумпції невинуватості у практиці Європейського суду з прав людини (теоретико-правові аспекти)
title_short Обмеження дії презумпції невинуватості у практиці Європейського суду з прав людини (теоретико-правові аспекти)
title_sort обмеження дії презумпції невинуватості у практиці європейського суду з прав людини теоретико правові аспекти
topic презумпція невинуватості
практика Європейського суду з прав людини
права людини
правосуддя
url http://visnyk-pravo.uzhnu.edu.ua/article/view/324556
work_keys_str_mv AT bvmalyshev obmežennâdííprezumpcíínevinuvatostíuprakticíêvropejsʹkogosuduzpravlûdiniteoretikopravovíaspekti