Смертна кара в історико-юридичній ретроспективі: від інституціалізованого замінника кровної помсти до інструменту охорони режиму
Відповідність покарання у вигляді смертної кари принципу верховенства права та підтримка ідеї про повернення смертної кари в Україні більше ніж половиною (51 %) українців, опитаних за рік до повномасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну, стали чинниками для порушення питання про необхід...
Saved in:
| Main Authors: | , |
|---|---|
| Format: | Article |
| Language: | English |
| Published: |
National University of Kyiv-Mohyla Academy
2025-01-01
|
| Series: | Наукові записки НаУКМА: Юридичні науки |
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nrplaw.ukma.edu.ua/article/view/324476 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| _version_ | 1849427623344603136 |
|---|---|
| author | Євген Олександрович Звєрєв Тетяна Олександрівна Шмарьова |
| author_facet | Євген Олександрович Звєрєв Тетяна Олександрівна Шмарьова |
| author_sort | Євген Олександрович Звєрєв |
| collection | DOAJ |
| description | Відповідність покарання у вигляді смертної кари принципу верховенства права та підтримка ідеї про повернення смертної кари в Україні більше ніж половиною (51 %) українців, опитаних за рік до повномасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну, стали чинниками для порушення питання про необхідність глибшого дослідження сутності цього виду покарання, витоків його формування та тенденцій до його встановлення і скасування. Цю статтю присвячено огляду та аналізу причин становлення, існування та скасування смертної кари як виду покарання в Стародавньому Єгипті, античних Греції та Римі, а також у Московській державі та пізніше — у Російській імперії. Вибір саме цих держав зумовлений як доступністю відповідних матеріалів досліджень для авторів, так і наочністю результатів проведеного огляду та аналізу, представлених у статті. У результаті дослідження, зокрема, встановлено первісне розуміння страти злочинців як відплати: «око за око», тобто рівним за рівне (скоєне). Це принцип таліону (у всіх його видах), і на той час його практична реалізація підживлювалась розумінням справедливості та/або релігійними традиціями.
Також встановлено, що згодом смертна кара еволюціонувала від засобу помсти, зокрема кровної, до засобу забезпечення стабільності державного режиму, суспільного ладу.
У цьому контексті змінюється мета застосування смертної кари — від відплати до залякування, а для його візуалізації і «виховної ролі» актуалізується елемент публічності її виконання. Питання справедливості також видозмінюється: вона визнається апріорі, якщо смертний вирок затверджено від імені держави. І саме державним очільникам передається право вирішувати, які саме проступки мають каратися смертю.
Аналіз історії запровадження і застосування інституту смертної кари в країнах Стародавнього Сходу та античності дав змогу зробити висновок, що статус раба не перешкоджав розумінню, що його вбивство за рішенням суду або іншого юрисдикційного органу є саме стратою особи як біосоціальної істоти. Втім, на потребу вимог тогочасного законодавства відповідальність через смерть мала іноді колективний характер, коли карали невинуватих.
Проведений аналіз дає змогу стверджувати, що необхідність встановлення такого виду покарання знижується, якщо немає суттєвих загроз для суспільства. Відповідна загроза чи їх сукупність і буде переважно причиною для введення смертної кари до системи кримінальних покарань. Розглянуті та проаналізовані причини встановлення смертної кари не дають авторам цього дослідження підстав стверджувати про відсутність легальних підстав встановлення чи «нескасування» смертної кари. Проте такі причини можуть бути поза межами завдань, визначених для цієї статті, тож автори планують провести наступні дослідження на основі висновків цієї розвідки. |
| format | Article |
| id | doaj-art-a01670cd123a4bbb8bd2b400f2d11264 |
| institution | Kabale University |
| issn | 2617-2607 |
| language | English |
| publishDate | 2025-01-01 |
| publisher | National University of Kyiv-Mohyla Academy |
| record_format | Article |
| series | Наукові записки НаУКМА: Юридичні науки |
| spelling | doaj-art-a01670cd123a4bbb8bd2b400f2d112642025-08-20T03:28:58ZengNational University of Kyiv-Mohyla AcademyНаукові записки НаУКМА: Юридичні науки2617-26072025-01-01144151https://doi.org/10.18523/2617-2607.2024.14.41-51Смертна кара в історико-юридичній ретроспективі: від інституціалізованого замінника кровної помсти до інструменту охорони режимуЄвген Олександрович Звєрєв0https://orcid.org/0000-0002-8589-4597Тетяна Олександрівна Шмарьова1https://orcid.org/0009-0004-8288-2023Національний університет «Києво-Могилянська академія», УкраїнаНаціональний університет «Києво-Могилянська академія», УкраїнаВідповідність покарання у вигляді смертної кари принципу верховенства права та підтримка ідеї про повернення смертної кари в Україні більше ніж половиною (51 %) українців, опитаних за рік до повномасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну, стали чинниками для порушення питання про необхідність глибшого дослідження сутності цього виду покарання, витоків його формування та тенденцій до його встановлення і скасування. Цю статтю присвячено огляду та аналізу причин становлення, існування та скасування смертної кари як виду покарання в Стародавньому Єгипті, античних Греції та Римі, а також у Московській державі та пізніше — у Російській імперії. Вибір саме цих держав зумовлений як доступністю відповідних матеріалів досліджень для авторів, так і наочністю результатів проведеного огляду та аналізу, представлених у статті. У результаті дослідження, зокрема, встановлено первісне розуміння страти злочинців як відплати: «око за око», тобто рівним за рівне (скоєне). Це принцип таліону (у всіх його видах), і на той час його практична реалізація підживлювалась розумінням справедливості та/або релігійними традиціями. Також встановлено, що згодом смертна кара еволюціонувала від засобу помсти, зокрема кровної, до засобу забезпечення стабільності державного режиму, суспільного ладу. У цьому контексті змінюється мета застосування смертної кари — від відплати до залякування, а для його візуалізації і «виховної ролі» актуалізується елемент публічності її виконання. Питання справедливості також видозмінюється: вона визнається апріорі, якщо смертний вирок затверджено від імені держави. І саме державним очільникам передається право вирішувати, які саме проступки мають каратися смертю. Аналіз історії запровадження і застосування інституту смертної кари в країнах Стародавнього Сходу та античності дав змогу зробити висновок, що статус раба не перешкоджав розумінню, що його вбивство за рішенням суду або іншого юрисдикційного органу є саме стратою особи як біосоціальної істоти. Втім, на потребу вимог тогочасного законодавства відповідальність через смерть мала іноді колективний характер, коли карали невинуватих. Проведений аналіз дає змогу стверджувати, що необхідність встановлення такого виду покарання знижується, якщо немає суттєвих загроз для суспільства. Відповідна загроза чи їх сукупність і буде переважно причиною для введення смертної кари до системи кримінальних покарань. Розглянуті та проаналізовані причини встановлення смертної кари не дають авторам цього дослідження підстав стверджувати про відсутність легальних підстав встановлення чи «нескасування» смертної кари. Проте такі причини можуть бути поза межами завдань, визначених для цієї статті, тож автори планують провести наступні дослідження на основі висновків цієї розвідки.https://nrplaw.ukma.edu.ua/article/view/324476смертна караверховенство правапринцип справедливостіколективна відповідальністьстародавній світантичність |
| spellingShingle | Євген Олександрович Звєрєв Тетяна Олександрівна Шмарьова Смертна кара в історико-юридичній ретроспективі: від інституціалізованого замінника кровної помсти до інструменту охорони режиму Наукові записки НаУКМА: Юридичні науки смертна кара верховенство права принцип справедливості колективна відповідальність стародавній світ античність |
| title | Смертна кара в історико-юридичній ретроспективі: від інституціалізованого замінника кровної помсти до інструменту охорони режиму |
| title_full | Смертна кара в історико-юридичній ретроспективі: від інституціалізованого замінника кровної помсти до інструменту охорони режиму |
| title_fullStr | Смертна кара в історико-юридичній ретроспективі: від інституціалізованого замінника кровної помсти до інструменту охорони режиму |
| title_full_unstemmed | Смертна кара в історико-юридичній ретроспективі: від інституціалізованого замінника кровної помсти до інструменту охорони режиму |
| title_short | Смертна кара в історико-юридичній ретроспективі: від інституціалізованого замінника кровної помсти до інструменту охорони режиму |
| title_sort | смертна кара в історико юридичній ретроспективі від інституціалізованого замінника кровної помсти до інструменту охорони режиму |
| topic | смертна кара верховенство права принцип справедливості колективна відповідальність стародавній світ античність |
| url | https://nrplaw.ukma.edu.ua/article/view/324476 |
| work_keys_str_mv | AT êvgenoleksandrovičzvêrêv smertnakaravístorikoûridičníjretrospektivívídínstitucíalízovanogozamínnikakrovnoípomstidoínstrumentuohoronirežimu AT tetânaoleksandrívnašmarʹova smertnakaravístorikoûridičníjretrospektivívídínstitucíalízovanogozamínnikakrovnoípomstidoínstrumentuohoronirežimu |