Теоретико-правові аспекти визначення віртуальних активів як предмета незаконного збагачення
В статті окреслено склад кримінального правопорушення, що передбачене статтею 368-5 Кримінального кодексу України – незаконне збагачення. Значну увагу в статті приділено предмету зазначеного кримінального правопорушення, а саме віртуальним активам (зокрема криптовалютам та non-fungible tokens (NFT)...
Saved in:
| Main Author: | |
|---|---|
| Format: | Article |
| Language: | English |
| Published: |
State Higher Educational Establishment «Uzhhorod National University».
2025-05-01
|
| Series: | Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Право |
| Subjects: | |
| Online Access: | http://visnyk-pravo.uzhnu.edu.ua/article/view/330604 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Summary: | В статті окреслено склад кримінального правопорушення, що передбачене статтею 368-5 Кримінального кодексу України – незаконне збагачення. Значну увагу в статті приділено предмету зазначеного кримінального правопорушення, а саме віртуальним активам (зокрема криптовалютам та non-fungible tokens (NFT)), як виду нематеріальних активів. У дослідженні висвітлено проблематику відсутності єдиного підходу до визначення термінів у сфері обігу віртуальних активів, таких як «віртуальні активи», «криптовалюти», «криптоактиви» тощо. Як наслідок в Україні відсутній єдиний понятійний апарат у законодавстві, що застосовується до правовідносин з декларування віртуальних активів та щодо притягнення до кримінальної відповідальності за незаконне збагачення, що призводить до проблем під час правозастосування.
В статті проаналізовано проблемні питання можливості притягнення до кримінальної відповідальності за порушення антикорупційного законодавства та незаконне збагачення саме віртуальними активами, серед яких виділяються наступні: проблематика з оцінкою ринкової вартості віртуальних активів через нестабільність ринку та відсутність аналогів для NFT, відсутність стандартів та методики встановлення вартості віртуальних активів, часто недостатня кількість фахових знань щодо віртуальних активів та принципу їх роботи у сторін кримінального провадження та суду, обмеженість доступу до спеціальних знань у зв’язку з дефіцитом відповідних кадрів. У висновках статті автором запропоновані рекомендації щодо подолання цих проблемних питань, а саме: необхідність гармонізації національного законодавства з європейськими стандартами, зокрема з Регламентом ЄС Markets in Crypto-Assets, розроблення методології оцінки вартості віртуальних активів та удосконалення процедур їх врахування під час кваліфікації кримінальних правопорушень та в процесі декларування, збільшення кількості професійних кадрів, удосконалення освітніх програм під час підготовки працівників слідчих органів, прокуратури, захисників та суду.
|
|---|---|
| ISSN: | 2307-3322 2664-6153 |