Фундаментальні принципи державної політики у сфері прав людини
У роботі проаналізовано права людини, обов’язок держави поважати, захищати та виконувати фундаментальні принципи державної політики у сфері прав людини. Негативні права поважати зобов’язують держави прямо чи опосередковано не перешкоджати окремим особам здійснювати їхні права, утримуватися від пору...
Saved in:
| Main Author: | |
|---|---|
| Format: | Article |
| Language: | English |
| Published: |
State Higher Educational Establishment «Uzhhorod National University».
2025-07-01
|
| Series: | Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Право |
| Subjects: | |
| Online Access: | http://visnyk-pravo.uzhnu.edu.ua/article/view/335715 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Summary: | У роботі проаналізовано права людини, обов’язок держави поважати, захищати та виконувати фундаментальні принципи державної політики у сфері прав людини. Негативні права поважати зобов’язують держави прямо чи опосередковано не перешкоджати окремим особам здійснювати їхні права, утримуватися від порушень і усувати наслідки. Зобов’язання держави захищати осіб від фактичного втручання або загрози втручання в права людини з боку третіх сторін, проявляючи належну обачність. Держави мають широку свободу розсуду у виборі засобів захисту. Зобов’язання виконувати вимагають активних дій держави для реалізації прав людини шляхом створення правових, інституційних, процедурних та матеріальних умов. Забезпечення економічних, соціальних і культурних прав МПЕСКП дозволяє державам-учасницям виконувати свої зобов’язання поступово.
Жодне право людини не є безкоштовним для держави. Однак проблеми з ресурсами не можуть слугувати приводом для бездіяльності. Державна політика у сфері прав людини має передбачати свободу правовласників у відстоюванні своїх прав. Відмінності національних систем прав людини стосуються правової та інституційної бази, суб’єктів політики прав людини та їх взаємодії. Відмінності стосуються також результату: заходів, вжитих для захисту та просування прав людини. Корупція несумісна з ідеєю рівності, яка лежить в основі прав людини. Проникаючи в державні органи, корупція перешкоджає державі виконувати зобов’язання щодо прав людини, а людям відстоювати свої права на рівних, особливо якщо корупція охопила судову систему. Фундаментальні принципи прав людини (відсутність дискримінації, участь, підзвітність, залученість) поєднані з явним визнанням людей – як власників прав і держав – як основних носіїв обов’язків, що є основними ознаками державної політики щодо прав людини. Важливим елементом політики прав людини є регулярні звіти уряду про стан забезпечення прав людини в Україні. Неурядові організації можуть і повинні критично доповнювати державні звіти у формі паралельних звітів. Незалежні від уряду суди відіграють важливу роль у покаранні та захисті порушених прав людини. Омбудсмени або інші незалежні особи національних інституцій з прав людини діють відповідно до Паризьких принципів та забезпечують дотримання прав людини.
|
|---|---|
| ISSN: | 2307-3322 2664-6153 |