Вступ України до Європейського Союзу в умовах воєнного стану: питання національного референдуму
У статті піднімається питання конституційно-правової можливості волевиявлення народу на референдумі в Україні в умовах чинного правового режиму воєнного стану. Актуальність публікації обумовлена прискореною євроінтеграцією України під час війни і пов’язаною із цим необхідністю проведення в Україні...
Saved in:
| Main Author: | |
|---|---|
| Format: | Article |
| Language: | English |
| Published: |
State Higher Educational Establishment «Uzhhorod National University».
2025-07-01
|
| Series: | Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Право |
| Subjects: | |
| Online Access: | http://visnyk-pravo.uzhnu.edu.ua/article/view/335625 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Summary: | У статті піднімається питання конституційно-правової можливості волевиявлення народу на референдумі в Україні в умовах чинного правового режиму воєнного стану. Актуальність публікації обумовлена прискореною євроінтеграцією України під час війни і пов’язаною із цим необхідністю проведення в Україні конституційної реформи шляхом референдуму.
Встановлено, що українське законодавство суперечливе щодо національного референдуму. Спеціальні закони про правовий режим воєнного стану (№ 389-VIII) і всеукраїнський референдум (№ 1135-IX) буквально забороняють народу волевиявлення на референдумі під час воєнного стану тоді, як Основний Закон - Конституція України не обмежує волевиявлення народу на референдумі умовою воєнного стану.
З’ясовано, що референдум щодо вступу України до Європейського Союзу має бути один, однак варіантів такого референдуму може бути безліч. Серед можливих моделей такого референдуму зазначені: а) конституційний референдум щодо внесення змін до чинної Конституції України; б) конституційний референдум щодо нової Конституції України; в) конституційний референдум естонської моделі (зміни до чинної Конституції не вносяться, нова Конституція не приймається, на референдум виноситься проєкт окремого закону найвищої юридичної сили); г) повторення українського прецеденту (конституційну реформу проводить парламент за умови схвалення народом на референдумі акту вступу до Європейського Союзу).
Спростовується поширена теза про неможливість внесення змін до Конституції України під час воєнного стану. Доводиться, що частина друга статті 157-ої Конституції України, яка унеможливлює внесення змін до Основного Закону, регулює правовідносини не всіх суб’єктів ініціювання референдуму, а тільки тих, які також є суб’єктами законодавчої ініціативи в українському парламенті. Зроблено висновок, що народ України має гарантоване Конституцією України право вносити зміни до Основного Закону в умовах правового режиму воєнного стану шляхом референдуму з власної ініціативи у відповідності до процедури частини другої статті 72-ої Конституції України.
|
|---|---|
| ISSN: | 2307-3322 2664-6153 |