Проблеми і перспективи правового регулювання аудиторської діяльності в Україні: освітній аспект

Статтю присвячено аналізу законодавчих ініціатив Міністерства фінансів України щодо правового регулювання аудиторської діяльності, зокрема, в частині кваліфікаційних вимог до фізичних осіб, що мають намір здійснювати аудиторську діяльність. Наразі, у чинній редакції Закону України «Про аудит фінанс...

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Main Author: Y. V. Tsyhanok
Format: Article
Language:English
Published: State Higher Educational Establishment «Uzhhorod National University». 2025-05-01
Series:Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Право
Subjects:
Online Access:http://visnyk-pravo.uzhnu.edu.ua/article/view/330588
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
_version_ 1850252679436042240
author Y. V. Tsyhanok
author_facet Y. V. Tsyhanok
author_sort Y. V. Tsyhanok
collection DOAJ
description Статтю присвячено аналізу законодавчих ініціатив Міністерства фінансів України щодо правового регулювання аудиторської діяльності, зокрема, в частині кваліфікаційних вимог до фізичних осіб, що мають намір здійснювати аудиторську діяльність. Наразі, у чинній редакції Закону України «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність» чітко закріплено, що такі особи повинні мати вищу освіту. І це також узгоджується із нормами чинного Закону України «Про освіту». Разом із тим, законодавство Європейського Союзу, і зокрема Директива 2006/43/ЄС Європейського Парламенту та Ради про обов’язковий аудит річної звітності та консолідованої звітності, що вносить зміни до Директив Ради 78/660/ЄЕС та 83/349/ЄЕС і припиняє дію Директиви Ради 84/253/ЄЕС, встановлюють менш жорстку вимоги до освітнього рівня фізичних осіб, що мають намір здійснювати аудиторську діяльність. Так, в ній зазначено, що фізична особа може бути допущена до проведення обов’язкового аудиту лише після досягнення рівня освіти, передбаченого для вступу в університети, або еквівалентного йому рівня, проходження курсу теоретичного навчання, проходження практичного навчання та складання іспиту на професійну компетентність на рівні випускних іспитів університетів або на еквівалентному йому рівні, що організовується або визнається відповідною державою-членом. Серед низки змін, направлених на гармонізацію законодавства України та Європейського Союзу, Міністерством фінансів України запропоновано внести до чинного законодавства норму про те, що аудитором або внутрішнім аудитором може бути визнано особу, яка має освіту, що дає їй право на вступ до закладів вищої освіти. Тобто пропонується знизити рівень вимог до освіти фізичної особи, що може бути аудитором, порівняно з нинішніми вимогами законодавства. На підставі системного аналізу норм законів України «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність», «Про освіту», а також Міжнародного кодексу етики професійних бухгалтерів та Директиви 2006/43/ЄС, автор доводить те, що чинні норми законодавства України не лише не протирічать законодавству Європейського Союзу в частині вимог до професійних аудиторів, а й більшою мірою сприяють досягненню мети правового регулювання – підвищенню якості аудиторських послуг.
format Article
id doaj-art-966e25b680054e938f8ceb1e05eef297
institution OA Journals
issn 2307-3322
2664-6153
language English
publishDate 2025-05-01
publisher State Higher Educational Establishment «Uzhhorod National University».
record_format Article
series Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Право
spelling doaj-art-966e25b680054e938f8ceb1e05eef2972025-08-20T01:57:35ZengState Higher Educational Establishment «Uzhhorod National University».Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Право2307-33222664-61532025-05-0138810.24144/2307-3322.2025.88.3.11Проблеми і перспективи правового регулювання аудиторської діяльності в Україні: освітній аспектY. V. Tsyhanok0доктор філософії з права, доцент кафедри аудиту Київського національного економічного університету ім. В. Гетьмана Статтю присвячено аналізу законодавчих ініціатив Міністерства фінансів України щодо правового регулювання аудиторської діяльності, зокрема, в частині кваліфікаційних вимог до фізичних осіб, що мають намір здійснювати аудиторську діяльність. Наразі, у чинній редакції Закону України «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність» чітко закріплено, що такі особи повинні мати вищу освіту. І це також узгоджується із нормами чинного Закону України «Про освіту». Разом із тим, законодавство Європейського Союзу, і зокрема Директива 2006/43/ЄС Європейського Парламенту та Ради про обов’язковий аудит річної звітності та консолідованої звітності, що вносить зміни до Директив Ради 78/660/ЄЕС та 83/349/ЄЕС і припиняє дію Директиви Ради 84/253/ЄЕС, встановлюють менш жорстку вимоги до освітнього рівня фізичних осіб, що мають намір здійснювати аудиторську діяльність. Так, в ній зазначено, що фізична особа може бути допущена до проведення обов’язкового аудиту лише після досягнення рівня освіти, передбаченого для вступу в університети, або еквівалентного йому рівня, проходження курсу теоретичного навчання, проходження практичного навчання та складання іспиту на професійну компетентність на рівні випускних іспитів університетів або на еквівалентному йому рівні, що організовується або визнається відповідною державою-членом. Серед низки змін, направлених на гармонізацію законодавства України та Європейського Союзу, Міністерством фінансів України запропоновано внести до чинного законодавства норму про те, що аудитором або внутрішнім аудитором може бути визнано особу, яка має освіту, що дає їй право на вступ до закладів вищої освіти. Тобто пропонується знизити рівень вимог до освіти фізичної особи, що може бути аудитором, порівняно з нинішніми вимогами законодавства. На підставі системного аналізу норм законів України «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність», «Про освіту», а також Міжнародного кодексу етики професійних бухгалтерів та Директиви 2006/43/ЄС, автор доводить те, що чинні норми законодавства України не лише не протирічать законодавству Європейського Союзу в частині вимог до професійних аудиторів, а й більшою мірою сприяють досягненню мети правового регулювання – підвищенню якості аудиторських послуг. http://visnyk-pravo.uzhnu.edu.ua/article/view/330588аудитвища освітакваліфікаційні вимогинезалежний аудиторправове регулюванняпрофесійна освіта
spellingShingle Y. V. Tsyhanok
Проблеми і перспективи правового регулювання аудиторської діяльності в Україні: освітній аспект
Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Право
аудит
вища освіта
кваліфікаційні вимоги
незалежний аудитор
правове регулювання
професійна освіта
title Проблеми і перспективи правового регулювання аудиторської діяльності в Україні: освітній аспект
title_full Проблеми і перспективи правового регулювання аудиторської діяльності в Україні: освітній аспект
title_fullStr Проблеми і перспективи правового регулювання аудиторської діяльності в Україні: освітній аспект
title_full_unstemmed Проблеми і перспективи правового регулювання аудиторської діяльності в Україні: освітній аспект
title_short Проблеми і перспективи правового регулювання аудиторської діяльності в Україні: освітній аспект
title_sort проблеми і перспективи правового регулювання аудиторської діяльності в україні освітній аспект
topic аудит
вища освіта
кваліфікаційні вимоги
незалежний аудитор
правове регулювання
професійна освіта
url http://visnyk-pravo.uzhnu.edu.ua/article/view/330588
work_keys_str_mv AT yvtsyhanok problemiíperspektivipravovogoregulûvannâauditorsʹkoídíâlʹnostívukraíníosvítníjaspekt