Еволюція ідеї свободи в Україні (ІХ – перша половина ХІV ст.)
Стаття присвячена дослідженню ідеї свободи як загального принципу права в Україні протягом ІХ – першої половини ХІV ст. Авторка наголошує, що прагнення до свободи є ментальною особливістю українців, а ідея свободи визначала зміст світогляду української нації. У ньому відображалися ставлення люди...
Saved in:
| Main Author: | |
|---|---|
| Format: | Article |
| Language: | English |
| Published: |
State Higher Educational Establishment «Uzhhorod National University».
2025-05-01
|
| Series: | Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Право |
| Subjects: | |
| Online Access: | http://visnyk-pravo.uzhnu.edu.ua/article/view/328826 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Summary: | Стаття присвячена дослідженню ідеї свободи як загального принципу права в Україні протягом ІХ – першої половини ХІV ст.
Авторка наголошує, що прагнення до свободи є ментальною особливістю українців, а ідея свободи визначала зміст світогляду української нації. У ньому відображалися ставлення людини до навколишньої дійсності, формувалися переконання, ідеали, принципи буття та ціннісні орієнтації. Ідеали свободи лягли в основу українського звичаєвого права. Правовий звичай, маючи за основу природно-правові ідеї та цінності, визначав обсяг свободи як для громади загалом, так і кожного члена суспільства зокрема. Концепт свободи в українській правовій традиції передавався шляхом сприйняття таких категорій, як «воля» і «неволя», тому його сприйняття відбувалося через протиставлення волі та неволі.
Авторка робить висновок, що після виникнення держави у ІХ ст. принципи та норми звичаєвого права склали основу писемних форм права, виняткове місце серед яких належить Руській Правді. Зміст ідеї свободи полягав у тому, що статус свободи впливав на поділ населення; правові норми Руської Правди визначали обсяг прав і свобод фізичних осіб усіх суспільних верств, у тому числі іноземців. За означеного періоду почався процес становлення права на свободу підприємницької діяльності, однак щодо окремих суспільних верств (купців, ремісників, лихварів та торговців). У випадку неможливості виконати боргові зобов’язання перед кредитором підприємець-боржник за певних обставин міг втратити особисту свободу.
Акцентується увага на цінностях свободи, які утверджувалися шляхом формування основ права на свободу віросповідання: законодавчі новели не містили нормативних положень щодо прямого чи непрямого обмеження прав або встановлення привілеїв за ознаками релігійних переконань. Зосереджується увага на праві на свободу пересування, правосуб’єктності жінки, а також на відсутності у системі давньоукраїнського права такого виду кримінального покарання, як обмеження чи позбавлення волі (фактично – обмеження або позбавлення особистої свободи) на певний строк за вчинення кримінального правопорушення (злочину).
|
|---|---|
| ISSN: | 2307-3322 2664-6153 |