Дискурсивні напрями досліджень соціальних комунікацій: у пошуках інтегральної основи для моделювання комунікативного процесу

Актуальність. Актуальність вивчення дискурсів соціально-комунікаційного знання зумовлена швидким розвитком процесів інформатизації та медіатизації суспільства, що призвело до багатьох неочікуваних змін в організації суспільного життя. Мета статті. Аналіз дискурсивності наукових досліджень комунікаці...

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Main Author: О. А. Telep
Format: Article
Language:English
Published: Kharkiv State Academy of Culture 2019-04-01
Series:Вісник Харківської державної академії культури
Subjects:
Online Access:http://v-khsac.in.ua/article/view/165728
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Description
Summary:Актуальність. Актуальність вивчення дискурсів соціально-комунікаційного знання зумовлена швидким розвитком процесів інформатизації та медіатизації суспільства, що призвело до багатьох неочікуваних змін в організації суспільного життя. Мета статті. Аналіз дискурсивності наукових досліджень комунікаційного процесу як необхідного етапу формування інтеграційних комунікаційних моделей в умовах медіа простору. Методологія. Постанова і розгляд комунікаційного процесу базується на використанні історико-еволюційного, інституціонального та інжинірингового підходів. Методом аналізу моделей соціальної комунікації обрано дискурсивний метод, що дозволяє розглядати існуючі моделі в єдності комунікативної ситуації, завдань інституціональної сфери комунікаційної діяльності, складових комунікаційного процесу. Результати. Під час розгляду різних напрямів соціально-комунікаційної теорії сформовано уявлення про теоретичні та інституціональних дискурсів моделювання комунікаційного процесу. Визначена теоретико-методологічна залежність комунікаційного моделювання від великої кількості дисциплін, у межах якої відбувається вивчення феномену комунікація і комунікаційний процес. Крім того, означено вплив інституалізації різних сфер соціальної діяльності де комунікаційні зв’язки набули значного розвитку, що стало ознакою формування особливих комунікаційних ситуацій в кожній з них. Тобто йдеться про політичний, релігійний, економічний, педагогічний, бізнесовий, управлінський, виробничий, науковий, науково-інформаційний, бібліотечний та інші інституціональні дискурси. Новизна. Визначена тенденція і обґрунтовано важливість використання інтегративного тренду розвитку моделювання комунікаційного процесу в умовах медіа-простору. Практичне значення. Завершення дослідження про інтеграційні тенденції у сфері моделювання комунікаційного процесу надасть змогу фахівцям різних комунікаційних структур та підсистем суспільства використати потенціал загальнотеоретичних розробок стосовно різних властивостей комунікації. Практичне значення встановлення констант та перемінних комунікаційного процесу визначає методичні можливості для інжинірингу комунікації в різних комунікативних ситуаціях. Висновки. За останні роки спостерігається формування полідискурсивної сфери досліджень комунікації та комунікаційного процесу, узагальнення теоретичних описів феномену та його складових. Віднайдено наявність теоретичного дискурсу вивчення комунікаційного процесу, що створюють необхідні підвалини аналізу комунікації та подальшого розвитку теорії соціальних комунікацій, а також інституціонального дискурсу, що використовує теорію для створення моделей комунікації.
ISSN:2410-5333
2522-1132