Вплив удобрення на продуктивність конюшино-тимофіївкової сумішки в умовах Передкарпаття
Метою наших досліджень є встановлення закономірностей формування кормової продуктивності сіяних сінокосів короткотривалого використання на дерново-підзолистих ґрунтах Передкарпаття залежно від норм удобрення. Наведено результати досліджень щодо впливу різних норм удобрення та позакореневого піджи...
Saved in:
| Main Author: | |
|---|---|
| Format: | Article |
| Language: | English |
| Published: |
Publishing House of the Institute of Agriculture of the Carpathian Region of NAAS
2023-09-01
|
| Series: | Передгірне та гірське землеробство і тваринництво |
| Subjects: | |
| Online Access: | https://journals.isgkr.science/index.php/phzt/article/view/187 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Summary: | Метою наших досліджень є встановлення закономірностей формування кормової продуктивності сіяних сінокосів короткотривалого використання на дерново-підзолистих ґрунтах Передкарпаття залежно від норм удобрення.
Наведено результати досліджень щодо впливу різних норм удобрення та позакореневого підживлення комплексним хелатним добривом Наніт Турбо на формування продуктивності та ботанічного складу за два роки використання травостою.
Дослід закладено у 2020 р. безпокривним літнім строком сівби. Агротехніка ‒ загальноприйнята для зони Передкарпаття. Облік урожаю у дослідах проводили у фазі господарської стиглості (бобових трав ‒ бутонізації, злакових ‒ на початку колосіння) шляхом ручного скошування та наступного зважування повітряно-сухої маси. Для визначення ботанічного складу врожаю відбирали проби зеленої маси з поділом на ботаніко-господарські групи: злаки, бобові, різнотрав’я.
Для сівби використовували районовані сорти багаторічних трав, занесені до Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні, а саме: тимофіївка лучна (сорт Підгірянка), конюшина лучна (сорт Передкарпатська 6).
Встановлено, що у 2021 р. найпродуктивнішим (12,31 т/га) виявився варіант з внесення аміачної селітри, як стартового азоту (N30) та N30 після першого укосу на фоні Р60К90 та проведення обробки травостою Наніт Турбо. Найвища врожайність у 2022 р. (12,89 т/га) була на варіантах при внесені N30 перед та після першого укосу при обробці рослин, що вегетують Наніт Турбо на фоні Р60К90.
В середньому за два роки першого укосу основу ботанічного складу займала конюшина лучна, вміст коливався в межах 39‒83 %, а в другому укосі її вміст був дещо вищим 83‒95 %, в третьому вона також збереглася на достатньому рівні 78‒89 % в зеленій масі.
Найвищий вміст злакового травостою у першому укосі спостерігався на варіанті з внесенням N60 на фоні Р60К90 і становив 57 %, у другому – найвищий вміст був на варіанті з позакореневою обробкою Наніт Турбо на фоні Р60К90 і становив 10 %.
Вміст несіяних видів в трьох укосах не перевищував 7,0 % до зеленої маси.
|
|---|---|
| ISSN: | 0130-8521 2786-5231 |