«ВСТАНЕ УКРАЇНА! СВІТ ПРАВДИ ЗАСВІТИТЬ, І ПОМОЛЯТЬСЯ НА ВОЛІ НЕВОЛЬНИЧІ ДІТИ»: ВИШИТІ ФОЛЬКЛОРИЗОВАНІ ТВОРИ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

Стаття присвячена явищу вишивання фольклоризованих поетичних творів Тараса Шевченка на рушниках, чимало з яких належать до патріотичних написів (переважно Західна Україна, 1930‑ті рр.). Ці фольклоризовані рядки могли бути у різних контамінаціях. Вишивальниці часто поєднували між собою від двох до ч...

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Main Author: Тетяна Броварець
Format: Article
Language:deu
Published: Borys Grinchenko Kyiv Metropolitan University 2022-06-01
Series:Lìteraturnij Proces: Metodologìâ, Ìmena, Tendencìï
Subjects:
Online Access:https://litp.kubg.edu.ua/index.php/journal/article/view/579
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Description
Summary:Стаття присвячена явищу вишивання фольклоризованих поетичних творів Тараса Шевченка на рушниках, чимало з яких належать до патріотичних написів (переважно Західна Україна, 1930‑ті рр.). Ці фольклоризовані рядки могли бути у різних контамінаціях. Вишивальниці часто поєднували між собою від двох до чотирьох творів й у такий спосіб створювали принципово новий текст. Зокрема, демонструються рушники з вишитою словесною формулою «Встане Україна! Світ правди засвітить, і помоляться на волі невольничі діти» (прототекст – містерія Т. Шевченка «Великий льох»), яка у різних випадках контамінується з іншими словесними формулами – також фольклоризованими творами Кобзаря: наприклад, «Любітеся, брати мої, Украйну любіте, і за неї, безталанну, Господа моліте» (прототекст – вірш Т. Шевченка «Згадайте, братія моя…» із циклу «В казематі») або «Свою Україну любіть. Любіть її… во врем’я люте, в остатню тяжкую минуту за неї Господа молить» (прототекст – XII поезія Т. Шевченка «Чи ми ще зійдемося знову?» із циклу «В казематі». Проаналізовані також конкретні випадки (на прикладі вірша-послання Т. Шевченка «Заповіт»), коли політичне смислове навантаження деяких вишитих словесних формул тісно переплітається з особистою сферою та уславленням самого поета. Продемонстровано, як на початку ХХІ століття відбувається реактуалізація зразків епіграфічної вишивки першої половини ХХ століття. Такі випадки можна яскраво простежити у соціальних мережах, коли під час революційних подій публікуються світлини епіграфічних рушників, зокрема з вишитими рядками – фольклоризованими творами Тараса Шевченка. Зафіксовано і випадок подвійної реактуалізації одного і того ж зразка епіграфічної вишивки (рушник зі словесними формулами «Встане Україна! Світ правди засвітить, і помоляться на волі невольничі діти» і «Свою Україну любіть. Любіть її… во врем’я люте, в остатню тяжкую минуту за неї Господа молить») з часовим проміжком у дев’ять років (під час Помаранчевої революції і Революції гідності).
ISSN:2311-2433
2412-2475