Воєнні загрози для енергетичної інфраструктури: правові механізми захисту
У статті розглядається нагальність забезпечення безпеки енергетичних об’єктів в Україні від різних воєнних небезпек, наприклад, збройних сутичок, терористичних нападів, кібератак та інших проявів агресії, що здатні суттєво вплинути на стійкість енергетичної системи держави і національну безпеку....
Saved in:
| Main Authors: | , |
|---|---|
| Format: | Article |
| Language: | English |
| Published: |
Uzhhorod National University
2025-07-01
|
| Series: | Аналітично-порівняльне правознавство |
| Subjects: | |
| Online Access: | http://journal-app.uzhnu.edu.ua/article/view/334206 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Summary: | У статті розглядається нагальність забезпечення безпеки енергетичних об’єктів в Україні від різних воєнних небезпек, наприклад, збройних сутичок, терористичних нападів, кібератак та інших проявів агресії, що здатні суттєво вплинути на стійкість енергетичної системи держави і національну безпеку.
Окрему увагу зосереджено на ролі юридичних інструментів у гарантуванні захисту критичної інфраструктури, зокрема енергетичних підприємств, та виявленню недоліків у чинному законодавстві, що зменшують результативність цього захисту.
Енергетична інфраструктура – один з найважливіших елементів критичної інфраструктури країни, і її захист має стратегічне значення для гарантування економічної та суспільної стабільності. У статті розглядаються основні види загроз для енергетичних об’єктів, включаючи воєнні, кібернетичні та терористичні.
Проаналізовано вплив загроз на функціонування енергетичної системи і на можливості держави ефективно реагувати на них за допомогою існуючих правових норм.
Розглянуто юридичні інструменти, що покликані забезпечити захист енергетичної інфраструктури в Україні. Йдеться про аналіз адміністративно-правових актів та нормативно-правових документів, які визначають роботу й оборону критичної інфраструктури, зокрема енергетичних об’єктів.
Окрему увагу приділено ролі державних органів влади, наприклад, Міненерго, СБУ та інших відомств у забезпеченні оборони енергетичних об’єктів. Виявлено кілька проблем, котрі стосуються низького рівня координації між держорганами, і відсутність належного правового захисту від кіберзагроз, які стали однією з найсерйозніших небезпек для енергетичної інфраструктури в нинішніх умовах.
Досліджено також світовий досвід захисту енергетичних об’єктів від військових загроз. Проаналізовано міжнародно-правові акти, як-от Женевські конвенції та інші договори, що встановлюють правила охорони енергетичної інфраструктури в умовах збройних конфліктів. Беручи до уваги практику міжнародних організацій та інших держав, таких як США та ЄС. Розглядаються перспективи застосування міжнародних підходів задля покращення національного законодавства.
Однією з ключових проблем, що розглядаються в статті, є юридичні лазівки та слабка адаптація нормативної бази до сучасних загроз, зокрема кібернетичних.
Стаття акцентує увагу на необхідності покращення правових норм для якнайкращого реагування на ці виклики та гарантування належного захисту енергетичної інфраструктури.
Окрему увагу приділено впровадженню новаторських правових підходів у сфері кібербезпеки та взаємодії між державними та приватними структурами.
Запропоновано створення нових нормативних документів, які беруть до уваги сучасні ризики, і активізації співпраці задля збільшення результативності захисту енергетичних об’єктів. Стаття допомагає вдосконалити правові засоби захисту енергетичної інфраструктури та зміцнити національну безпеку України.
|
|---|---|
| ISSN: | 2788-6018 |