Особливості формування елементів структури сумішок зернових і зернобобових культур
Наведено результати дослідження формування елементів структури продуктивності агроценозів ярих зернових і зернобобових культур за їх вирощування в одновидових і сумісних посівах. Для виявлення особливостей формування продуктивності кожного з компонентів у сумісному посіві, їх взаємного впливу, за...
Saved in:
| Main Authors: | , , |
|---|---|
| Format: | Article |
| Language: | English |
| Published: |
Publishing House of the Institute of Agriculture of the Carpathian Region of NAAS
2021-06-01
|
| Series: | Передгірне та гірське землеробство і тваринництво |
| Subjects: | |
| Online Access: | https://journals.isgkr.science/index.php/phzt/article/view/311 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Summary: | Наведено результати дослідження формування елементів структури продуктивності агроценозів ярих зернових і зернобобових культур за їх вирощування в одновидових і сумісних посівах.
Для виявлення особливостей формування продуктивності кожного з компонентів у сумісному посіві, їх взаємного впливу, залежності від елементів технології вирощування, визначення оптимальних параметрів агроценозу, здатних забезпечити максимальну продуктивність посіву, та встановлення основних чинників, з допомогою яких можна керувати продукційним процесом агроценозу, вивчали морфо-фізіологічні особливості формування продуктивності кожного з компонентів сумісного посіву.
Об’єктом дослідження були сорти: овес (Avena sativa L.) Аркан, тритикале яре (Triticosecale) Хлібодар Харківський, вика яра (Vicia sativa L.) Білоцерківська, люпин вузьколистий (Lupinus angustifolius L.) Фламінго. В одновидових посівах овес і тритикале висівали нормою висіву 5,0 млн сх. нас. на 1 га, а вику і люпин – 1,2 млн сх. нас./га. Співвідношення компонентів у сумісних посівах становило: 0,8 млн сх. нас. люпину або вики і 3,0 та 4,0 млн сх. нас. вівса або тритикале на 1 га.
Встановлено, що кількість бобів з однієї рослини в одновидових посівах вики ярої за внесення мінерального удобрення менша (7,1 шт.), ніж у сумісних посівах (7,7–8,2 шт.), тоді як у люпину спостерігали зворотну залежність – зростання їх кількості в чистих посівах до 8,7 шт. (у сумісних – 7,3–8,2 шт.).
За внесення мінеральних добрив у дозі N32P32K32 відзначено зростання кількості зерен у колосі (волоті) та насінин у бобі в одновидових посівах вівса на 43,5 %, тритикале ярого – на 36,7 %, вики ярої – на 3,3 %, люпину – на
12,5 %. Така ж тенденція зберігалася і в сумісних посівах зернових та зернобобових культур.
У зернобобового компонента в середньому за 3 роки спостерігали зростання маси 1000 зерен вики ярої в сумісних посівах на 3,6–4,0 г, тоді як у люпину цей показник зменшився на 1,3–12,9 г.
Зменшення норми висіву зернового компонента на 1 млн сх. нас./га у сумішках з зернобобовими зумовило зростання кількості зерен у колосі (волоті) та насінин у бобі.
|
|---|---|
| ISSN: | 0130-8521 2786-5231 |