Кримінально-процесуальні гарантії при притягненні військових командирів до кримінальної відповідальності: досвід Міжнародного кримінального суду
У статті досліджується питання кримінально-процесуальних гарантій при притягненні військових командирів до кримінальної відповідальності. Впровадження в Україні механізму кримінальної відповідальності військових командирів (КВК), відповідно до вимог Римського статуту Міжнародного кримінального с...
Saved in:
| Main Author: | |
|---|---|
| Format: | Article |
| Language: | English |
| Published: |
Uzhhorod National University
2025-04-01
|
| Series: | Аналітично-порівняльне правознавство |
| Subjects: | |
| Online Access: | http://journal-app.uzhnu.edu.ua/article/view/328099 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Summary: | У статті досліджується питання кримінально-процесуальних гарантій при притягненні військових командирів до кримінальної відповідальності.
Впровадження в Україні механізму кримінальної відповідальності військових командирів (КВК), відповідно до вимог Римського статуту Міжнародного кримінального суду (МКС), стало суттєвим кроком у наближенні національного законодавства до міжнародно-правових стандартів.
Водночас на практиці притягнення командирів до відповідальності за воєнні злочини підлеглих може зіштовхнутись із складнощами, зумовленими адаптацією нового інституту до національної правової системи, а також узгодженості КВК з принципами процесуальних гарантій, визначених у національному законодавстві.
Акцентується увага на важливості доведення таких елементів, як «ефективний контроль», «обізнаність про ймовірні злочинні дії» «невжиття необхідних заходів для недопущення злочину».
У статті проаналізовано досвід МКС, зокрема справу «Прокурор проти Ж.-П. Бемби», де Апеляційна палата МКС скасувала обвинувальний вирок через порушення процедури та неповне врахування доказів на користь обвинуваченого.
Досвід справи «Прокурор проти Ж.-П. Бемби», підтвердив, що недотримання кримінально – процесуальних гарантій може призвести до скасування вироків навіть у справах, пов’язаних із серйозними воєнними злочинами. Для ефективного функціонування інституту кримінальної відповідальності командирів потрібні не лише чіткі матеріально-правові визначення, а й збалансовані процедури захисту. Це особливо важливо в умовах війни, коли дотримання прав усіх учасників кримінального процесу ускладнене, а пошук доказів може бути проблематичним.
З аналізу вказаної справи вбачається, що особливої ваги набуває презумпція невинуватості та право військовослужбовців на ефективний захист і коректне формулювання обвинувачення.
Цей прецедент наголошує на тому, що належні процесуальні гарантії та чітке визначення меж обвинувачення є ключовими умовами легітимності судового рішення.
Таким чином, у контексті воєнного стану та з огляду на правові виклики, стаття підкреслює важливість належного балансування між ефективністю кримінального переслідування та збереженням прав і свобод учасників процесу.
|
|---|---|
| ISSN: | 2788-6018 |