СУЧАСНИЙ СТАН І ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ВІВЧАРСТВА В ХМЕЛЬНИЦЬКІЙ ОБЛАСТІ

Вівчарство – важливий напрям тваринництва, який, однак, має чимало проблем. Сьогодні ця галузь є досить перспективною, проте потребує державної підтримки, це, у свою чергу, сприятиме зниженню собівартості продукції вівчарства і зростанню прибутків. За даними Державної служби статистики України, до...

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Main Author: Л. П. Понько
Format: Article
Language:English
Published: Publishing House "Helvetica" 2024-07-01
Series:Подільський вісник: сільське господарство, техніка, економіка
Subjects:
Online Access:https://journals.pdu.khmelnitskiy.ua/index.php/podilian_bulletin/article/view/368
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Description
Summary:Вівчарство – важливий напрям тваринництва, який, однак, має чимало проблем. Сьогодні ця галузь є досить перспективною, проте потребує державної підтримки, це, у свою чергу, сприятиме зниженню собівартості продукції вівчарства і зростанню прибутків. За даними Державної служби статистики України, до 2020 року спостерігається постійне скорочення поголів’я овець, а вже з 2021 року в усіх категоріях господарств його чисельність зростає. Варто відмітити, що промислове ведення вівчарства в Хмельницькій області активно почало розвиватися з 2021 року завдяки державній підтримці. Так, поголів’я овець у всіх категоріях господарств із 2020 року до 2022 року зросло на 13,5 тис. гол.: на підприємствах – на 12,6, у господарствах населення – на 0,9 тис. гол. Ситуація з вівчарством значно погіршилася з моменту повномасштабного вторгнення. Через пряму агресію ворога Україна втратила 30% поголів’я овець. Зниження цін, розрив логістичних ланцюгів створили великі проблеми. Вагомою проблемою галузі вівчарства є зменшення якісного племінного поголів’я. Чисельність племінних овець у Хмельницькій області на початок січня 2023 року становила 12300 тис. гол. Це на 650 тис. голів менше порівняно з 2022 роком. Припинили своє існування племінні господарства з розведення таких порід, як асканійська м’ясо-вовнова з кросбредною вовною, північнокавказька й мериноландшаф. Проте з 2020 року створено нові племрепродуктори з розведення овець романівської породи та дорпер. За даними статистичного аналізу, виробництво баранини й козлятини в господарствах усіх категорій Хмельницької області з 2000 року до 2021 року залишається на однаковому рівні – 0,2 тис. т у забійній масі. За 2022 рік виробництво вовни в усіх категоріях господарств становило 5 т, що на 24 т менше порівняно з 2000 роком. Виробництво вовни в підприємствах і господарствах населення за 2018 рік було в межах 1 т і 5 т, це менше порівняно з 2000 роком на 20 т і 3 т відповідно. З 2019 року на підприємствах і в господарствах населення взагалі припинили виробляти вовну, так як це економічно не вигідно. Стосовно середнього настригу вовни від однієї вівці, то за 2022 рік у господарствах усіх категорій він становив 0,3 кг, що менше, ніж у 2000 році, на 1,9 кг. Така ситуація пояснюється низькими закупівельними цінами й відсутністю належного ринку збуту вовни, що негативно впливає на зацікавленість товаровиробників.
ISSN:2706-9052
2706-851X