Марія Грінченко і «Російсько-український словник»: лексикографія і ще дещо
Актуальність статті зумовлена нагальною потребою сучасної україністики загалом і мовознавства зокрема вияскравити питання мови як цивілізаційної та націєтворчої цінності в контексті боротьби за українську ідентичність. Розвідку присвячено проблемі особистості в українському націєтворчому процесі як...
Saved in:
| Main Author: | |
|---|---|
| Format: | Article |
| Language: | deu |
| Published: |
Borys Grinchenko Kyiv Metropolitan University
2025-03-01
|
| Series: | Синопсис: текст, контекст, медіа |
| Subjects: | |
| Online Access: | https://synopsis.kubg.edu.ua/index.php/synopsis/article/view/686 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Summary: | Актуальність статті зумовлена нагальною потребою сучасної україністики загалом і мовознавства зокрема вияскравити питання мови як цивілізаційної та націєтворчої цінності в контексті боротьби за українську ідентичність. Розвідку присвячено проблемі особистості в українському націєтворчому процесі як динамічному явищі. Предметом дослідження є творча й наукова діяльність Марії Миколаївни Грінченко та її роль в українському лексикографічному процесі. Мета розвідки — з’ясувати внесок дослідниці у вивчення, кодифікування та поширення нормативної української мови головно як лексикографа та постійного члена Комісії Словника української живої мови. Методом структурного аналізу, лексикографічного опису та узагальнення, а також архівним методом — аналізом і тлумаченням інформації, яку було зібрано та збережено (заархівовано) — виявлено: особливості участі М. Грінченко в доборі зразків живої мови до СУМГр‑1909 та РУС‑1933; обсяг і поширеність цитувань її мовотворчості в РУС‑1933; активність дослідниці під час роботи Комісії (за матеріалами справи СВУ). Уперше запропоновано комплексний портрет М. Грінченко як лексикографа: збирача лексико-ілюстративних матеріалів, укладача, редактора, ідеолога українства. Зазначено особливості цитування Марії Миколаївни в РУС‑1933: її контексти почали використовувати з другого тому. Як М. Грінченкову її цитували близько 310 разів (переважно в т. 2; т. 3, вип. 2); як Загірню — близько 70 (переважно т. 3). Головним результатом розвідки є те, що такий особистісний підхід до вивчення націєтворчого процесу, зокрема словникарської справи першої половини XX століття, є ідеологічною базою для розв’язання лексикографічних питань сучасної мови. Однією з основ відновлення, розвитку та утвердження національної ідентичності є мовознавчі, передусім лексикографічні, дослідження. Перспективи дальшого вивчення полягають у тому, що розглядувані матеріали є підґрунтям для розпрацювання та поглиблення теорії національно зорієнтованих лексикографічних праць
|
|---|---|
| ISSN: | 2311-259X |