Принцип неприпустимості свавільного втручання у сферу особистого життя людини
Право на особисте життя є окремим, особистим немайновим правом, що належить кожній фізичній особі від народження незалежно від обсягу дієздатності, і складається з таких правомочностей: по-перше, мати особисте життя; по-друге, визначати своє особисте життя і режим доступу до інформації про нього; п...
Saved in:
| Main Author: | |
|---|---|
| Format: | Article |
| Language: | English |
| Published: |
State Higher Educational Establishment «Uzhhorod National University».
2025-05-01
|
| Series: | Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Право |
| Subjects: | |
| Online Access: | http://visnyk-pravo.uzhnu.edu.ua/article/view/328944 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Summary: | Право на особисте життя є окремим, особистим немайновим правом, що належить кожній фізичній особі від народження незалежно від обсягу дієздатності, і складається з таких правомочностей: по-перше, мати особисте життя; по-друге, визначати своє особисте життя і режим доступу до інформації про нього; по-третє, вимагати від інших осіб утримуватися від втручання в цю сферу життєдіяльності. Особисте життя є ключовим аспектом існування будь-якої людини, і право на повагу до приватного життя визнається основним правом людини в низці міжнародних документів з прав людини. Його забезпечення гарантується шляхом реалізації принципу неприпустимості свавільного втручання у сферу особистого життя, який ґрунтується на свободі однієї особи до свободи іншої. Однак принцип недопустимості втручання в особисте життя немає абсолютного характеру. Оскільки таке втручання можливе та допустиме, за умови, якщо воно здійснюється у випадках, встановлених законом, що необхідно у демократичному суспільстві і з легітимною метою. До того ж, важливо щоби законодавство цього питання було чітке, передбачуване та адекватно доступне. Закон має бути достатньо чітким у своєму вираженні, щоб дати громадянам зрозумілу інформацію про умови та обставини, за яких влада має повноваження вживати будь-яких заходів таємного нагляду та збору даних про особисте життя людини. При цьому, законодавство повинно з достатньою чіткістю вказати обсяг та спосіб здійснення відповідного рішення, що надається органам державної влади, з тим щоб забезпечити особам мінімальний рівень захисту, на який вони мають право при верховенстві права у демократичному суспільстві. Зокрема: легітимність втручання це: по-перше, наявність певного підґрунтя у національному праві для застосування заходів втручання у сферу особисто життя; по-друге, доступність та чіткість закону, який встановлює таке підґрунтя, яка, окрім того, повинна бути здатна передбачити для себе його наслідки; по-третє, заходи втручання повинні бути сумісні з верховенством права.
|
|---|---|
| ISSN: | 2307-3322 2664-6153 |