Акт про Штучний Інтелект (Artifical Inteligence Act, AI Act) як основа правового регулювання штучного інтелекту в ЄС: огляд основних положень
В даній статті здійснено огляд основних положень Акту про штучний інтелект (Artificial Intelligence Act або AI Act) який набув чинності як Регламент ЄС в 2014 році. Вказано, що одна з головних світових тенденцій останніх років – це активний розвиток штучного інтелекту, його застосування та стверджу...
Saved in:
| Main Author: | |
|---|---|
| Format: | Article |
| Language: | English |
| Published: |
Uzhhorod National University
2025-07-01
|
| Series: | Аналітично-порівняльне правознавство |
| Subjects: | |
| Online Access: | http://journal-app.uzhnu.edu.ua/article/view/335013 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Summary: | В даній статті здійснено огляд основних положень Акту про штучний інтелект (Artificial Intelligence Act або AI Act) який набув чинності як Регламент ЄС в 2014 році. Вказано, що одна з головних світових тенденцій останніх років – це активний розвиток штучного інтелекту, його застосування та стверджується, що оскільки AI Act є одним із перших в світі правових актів, який покликаний регулювати штучний інтелект, а також враховуючи курс України на євроінтеграцію, важливо дослідити основні питання, які врегульовуються в AI Act, оскільки його положення також можуть лягти в основу українського законодавства, предметом регулювання якого буде штучний інтелект. Зроблено висновок, що поділ на види ризику, який лежить в основі діяльності тої чи іншої системи штучного інтелекту та є базовим для AI Act є надзвичайно вдалим підходом, який розділяє рівні регулювання в залежності від того, який саме ризик лежить в основі системи штучного інтелекту. Зроблено короткий огляд основних положень та перелічено суб’єктів, до яких застосовується AI Act. Зроблено висновок, що коло суб’єктів визначено надзвичайно широко. Мета такого широкого визначення є зрозумілою – широкий перелік суб’єктів необхідний для запобігання ухиленню від регулювання будь-якими способами, в першу чергу непрямими. Сам факт використання систем штучного інтелекту в ЄС, навіть якщо розробники, постачальники таких систем розміщені поза межами Європейського Союзу, вже є достатнім щоб такі суб’єкти підпадали під регулювання. Це саме стосується суб’єктів, які знаходяться в ЄС, а також будь-яких імпортерів, дистриб’юторів, представників.
Зроблено висновок, що окремі практики застосування штучного інтелекту є забороненими, хоча для певних із них, такі як використання систем дистанційної біометричної ідентифікації в режимі реального часу у загальнодоступних місцях для цілей правоохоронної діяльності, передбачено виключення, які базуються на принципі пропорційності та за умови наявності легітимної мети використання штучного інтелекту в такому випадку. Це дозволяє гнучко підходити до правового регулювання штучного інтелекту – запобігати ризикам, разом з тим не обмежуючи ті випадки, коли використання таких систем є доцільним та корисним для суспільства.
|
|---|---|
| ISSN: | 2788-6018 |