Вплив систем удобрення і попередників на врожай та якість зерна пшениці озимої в короткоротаційних сівозмінах
Досліджено врожайність і якісні показники зерна пшениці озимої та фітосанітарний стан її посівів у різних видах сівозмін за інтенсивної й альтернативної систем удобрення. Найвищий врожай зерна (5,58–5,75 т/га) пшениці озимої одержали за сумісного застосування безпосередньо під пшеницю озиму N60Р90К...
Saved in:
| Main Authors: | , , , , |
|---|---|
| Format: | Article |
| Language: | English |
| Published: |
Publishing House of the Institute of Agriculture of the Carpathian Region of NAAS
2021-06-01
|
| Series: | Передгірне та гірське землеробство і тваринництво |
| Subjects: | |
| Online Access: | https://journals.isgkr.science/index.php/phzt/article/view/313 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Summary: | Досліджено врожайність і якісні показники зерна пшениці озимої та фітосанітарний стан її посівів у різних видах сівозмін за інтенсивної й альтернативної систем удобрення. Найвищий врожай зерна (5,58–5,75 т/га) пшениці озимої одержали за сумісного застосування безпосередньо під пшеницю озиму N60Р90К90 і 40 т/га гною в зерновій та зерно-трав’яній сівозмінах. Кращим попередником для пшениці озимої була конюшина лучна, урожай після якої на неудобрених варіантах становив 3,00–3,13 т/га. Формування найнижчого показника врожаю зерна (2,11–2,24 т/га) спостерігали в контрольних ділянках у зерновій і зерно-трав’яній сівозмінах при повторних посівах пшениці озимої. Найвищу масу 1000 зерен (44,1–
45,3 г), натуру зерна (776–781 г/л), вміст білка і клейковини (11,47–11,58 і 23,50–24,70 %) одержано на варіанті, де на фоні гною (40 т/га) вносили добрива у нормі N60Р90К90. Зерно нижчої якості одержали на контролі (без добрив): залежно від попередника і виду сівозміни відсотковий вміст білка в зерні становив 8,80–9,36 % і сирої клейковини – 19,10–20,61 %.
Збільшення питомої ваги зернових культур у сівозміні призводило до зростання забур’яненості посівів пшениці. Найвищу кількість сегеталів у культурі спостерігалася в зерновій сівозміні з 100-відсотковим насиченням зерновими культурами (н. з. к.) за повторної її сівби – 225 шт./м2 бур’янів у фазі сходів, 187 шт./м2 – колосіння, 88 шт./м2 – повної стиглості, тоді як вирощування її у плодозмінній сівозміні (попередник конюшина лучна) зменшувало кількість сегеталів відповідно до фаз на 45–104 шт./м2.
Найбільшу рясність бур’янів у всі періоди обліку одержано на контрольному варіанті (без добрив). У період сходів і колосіння пшениці озимої найнижчі значення їх кількості (48–187 шт./м2) спостерігали залежно від виду сівозміни й попередника за використання альтернативної системи удобрення (мінеральні добрива на фоні сидерату, соломи). Перед збиранням культури найменша (21–56 шт./м2) чисельність сегеталів була на варіанті використання традиційної системи удобрення (гній, мінеральні добрива).
Найвищу ураженість пшениці озимої кореневими гнилями (24,6 %), борошнистою росою (12,8 %), септоріозом колоса (18,6 %) та фузаріозом колоса (6,8 %) спостерігали в повторних посівах культури в зерновій сівозміні з максимальним насиченням колосовими. Найвищий захист культури від комплексу хвороб забезпечує плодозмінна сівозміна з попередником конюшина лучна.
|
|---|---|
| ISSN: | 0130-8521 2786-5231 |