Проблема авторства в нефікційній літературі (на прикладі творчості Едіт Еґер і Марти Гіллерс)
Розглянуто проблему авторства в нефікційній літературі, зокрема у творах, що репрезентують травматичний досвід, такий як перебування в концтаборі Аушвіц чи період окупації радянськими військами міста Берлін після Другої світової війни тощо. Зазначено, що ця проблема складна й багатогранна, виходить...
Saved in:
| Main Author: | |
|---|---|
| Format: | Article |
| Language: | Russian |
| Published: |
Yuriy Fedkovych Chernivtsi National University
2024-12-01
|
| Series: | Pitannâ Lìteraturoznavstva |
| Subjects: | |
| Online Access: | http://pytlit.chnu.edu.ua/article/view/321133 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Summary: | Розглянуто проблему авторства в нефікційній літературі, зокрема у творах, що репрезентують травматичний досвід, такий як перебування в концтаборі Аушвіц чи період окупації радянськими військами міста Берлін після Другої світової війни тощо. Зазначено, що ця проблема складна й багатогранна, виходить за межі звичного розуміння авторства. На прикладі творчості Едіт Еґер («Вибір») та Марти Гіллерс («Жінка в Берліні») проаналізовано різні підходи до авторства, їхній вплив на сприйняття текстів та взаємодію з читачем. Актуальність роботи зумовлена відсутністю чіткого термінологічного апарату в українському літературознавстві для аналізу нефікційної літератури. Якщо авторство художніх творів є добре дослідженим аспектом, авторство у нефікційних текстах, які балансують між фактами й інтерпретацією, провокує нові дискусії щодо меж правди та етичної відповідальності. Едіт Еґер обирає відкритий підхід, легітимізуючи свій досвід через особисту ідентичність, що слугує інструментом терапії та авторитету. Натомість Гіллерс, залишаючись анонімною, використовує цей підхід як механізм захисту, який дозволяє їй поділитися болючими подіями, уникаючи ризику публічних нападів. Зазначено, що їхні твори не лише трансформують індивідуальні спогади в суспільну пам’ять, але й ставлять під сумнів межі між авторством, автентичністю та етичними аспектами репрезентації. Обидва випадки демонструють, що авторство в нефікційній літературі є ключовим елементом, який впливає на формування наративу, репрезентацію травматичного досвіду та взаємодію з аудиторією. У висновках акцентовано, що такі твори висвітлюють глибоку динаміку між особистим, історичним та літературним вимірами, порушуючи важливі питання автентичності, відповідальності й репрезентації.
|
|---|---|
| ISSN: | 2306-2908 |