Вплив способів удобрення та режимів використання на формування бобово-злакового травостою
У сучасних умовах виникає потреба в дослідженні сортових особливостей багаторічних бобових і злакових трав, їх реакції на агроекологічні умови вирощування, дози та види мінеральних добрив і режими використання травостоїв. У статті представлено результати досліджень впливу мінеральних добрив та режи...
Saved in:
| Main Authors: | , , |
|---|---|
| Format: | Article |
| Language: | English |
| Published: |
Publishing House of the Institute of Agriculture of the Carpathian Region of NAAS
2023-06-01
|
| Series: | Передгірне та гірське землеробство і тваринництво |
| Subjects: | |
| Online Access: | https://journals.isgkr.science/index.php/phzt/article/view/206 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| _version_ | 1849730987747966976 |
|---|---|
| author | Т. І. МАРЦІНКО Н. В. КАРАСЕВИЧ С. С. БЕГЕЙ |
| author_facet | Т. І. МАРЦІНКО Н. В. КАРАСЕВИЧ С. С. БЕГЕЙ |
| author_sort | Т. І. МАРЦІНКО |
| collection | DOAJ |
| description |
У сучасних умовах виникає потреба в дослідженні сортових особливостей багаторічних бобових і злакових трав, їх реакції на агроекологічні умови вирощування, дози та види мінеральних добрив і режими використання травостоїв. У статті представлено результати досліджень впливу мінеральних добрив та режимів використання на формування бобово-злакової травосумішки при вирощуванні в умовах Передкарпаття.
Польові дослідження виконували на експериментальній базі Передкарпатського відділу наукових досліджень Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН (с. Лішня Дрогобицького р-ну Львівської обл.). Дослід закладено літнім безпокривним способом сівби в
2020 р. Агротехніка на дослідних ділянках була загальноприйнятою, за винятком елементів, які вивчали в досліді.
Мінеральні добрива використовували у формі нітроамофоски. Згідно зі схемою проводили обробку вегетуючих рослин у фазі кущення препаратом міра РК та обробляли насіння бобових перед сівбою бактеріальним препаратом ризобофіт.
У досліді використано травосуміш такого складу: конюшина лучна,
3,8 млн шт./га (7 кг/га), лядвенець рогатий, 2,7 млн шт./га (4 кг/га), конюшина гібридна, 5 млн шт./га (4 кг/га), тимофіївка лучна, 10 млн шт./га (5 кг/га), пажитниця багаторічна, 3,8 млн шт./га (8 кг/га) та грястиця збірна, 3,7 млн шт./га (3 кг/га).
Встановлено, що вихід сухої речовини становив від 8,82 до 10,05 т/га за триразового використання та від 10,50 до 14,16 т/га за дворазового скошування травостою. Незалежно від режиму використання чи внесення добрив найвищий вихід сухої маси одержали в першому укосі.
Обробка вегетуючого травостою препаратом міра РК була ефективною лише за триразового використання, де підвищувала врожайність на 0,35 т/га сухої речовини, і саме цей варіант виявився найбільш продуктивним, оскільки забезпечив найкращий показник у досліді. Найефективніше проявив себе варіант з внесенням N30P30K30 та передпосівною обробкою насіння бобових
ризобофітом, який дозволив отримати найвищу врожайність – 14,16 т/га сухої речовини.
Вищий відсоток сіяних бобових трав спостерігали за дворазового використання сінокосу, де в першому укосі їх вміст був у межах 59,7‒93,4 % зеленої маси. Водночас вміст злакових трав становив лише від 6,6 до 40,3 %.
|
| format | Article |
| id | doaj-art-64cca9b2dfe14b8b8df77146c8fc7eb7 |
| institution | DOAJ |
| issn | 0130-8521 2786-5231 |
| language | English |
| publishDate | 2023-06-01 |
| publisher | Publishing House of the Institute of Agriculture of the Carpathian Region of NAAS |
| record_format | Article |
| series | Передгірне та гірське землеробство і тваринництво |
| spelling | doaj-art-64cca9b2dfe14b8b8df77146c8fc7eb72025-08-20T03:08:42ZengPublishing House of the Institute of Agriculture of the Carpathian Region of NAASПередгірне та гірське землеробство і тваринництво0130-85212786-52312023-06-0173210.32636/01308521.2023-(73)-2-5Вплив способів удобрення та режимів використання на формування бобово-злакового травостоюТ. І. МАРЦІНКО0Н. В. КАРАСЕВИЧ1С. С. БЕГЕЙ2Інститут сільського господарства Карпатського регіону НААН Інститут сільського господарства Карпатського регіону НААН Інститут сільського господарства Карпатського регіону НААН У сучасних умовах виникає потреба в дослідженні сортових особливостей багаторічних бобових і злакових трав, їх реакції на агроекологічні умови вирощування, дози та види мінеральних добрив і режими використання травостоїв. У статті представлено результати досліджень впливу мінеральних добрив та режимів використання на формування бобово-злакової травосумішки при вирощуванні в умовах Передкарпаття. Польові дослідження виконували на експериментальній базі Передкарпатського відділу наукових досліджень Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН (с. Лішня Дрогобицького р-ну Львівської обл.). Дослід закладено літнім безпокривним способом сівби в 2020 р. Агротехніка на дослідних ділянках була загальноприйнятою, за винятком елементів, які вивчали в досліді. Мінеральні добрива використовували у формі нітроамофоски. Згідно зі схемою проводили обробку вегетуючих рослин у фазі кущення препаратом міра РК та обробляли насіння бобових перед сівбою бактеріальним препаратом ризобофіт. У досліді використано травосуміш такого складу: конюшина лучна, 3,8 млн шт./га (7 кг/га), лядвенець рогатий, 2,7 млн шт./га (4 кг/га), конюшина гібридна, 5 млн шт./га (4 кг/га), тимофіївка лучна, 10 млн шт./га (5 кг/га), пажитниця багаторічна, 3,8 млн шт./га (8 кг/га) та грястиця збірна, 3,7 млн шт./га (3 кг/га). Встановлено, що вихід сухої речовини становив від 8,82 до 10,05 т/га за триразового використання та від 10,50 до 14,16 т/га за дворазового скошування травостою. Незалежно від режиму використання чи внесення добрив найвищий вихід сухої маси одержали в першому укосі. Обробка вегетуючого травостою препаратом міра РК була ефективною лише за триразового використання, де підвищувала врожайність на 0,35 т/га сухої речовини, і саме цей варіант виявився найбільш продуктивним, оскільки забезпечив найкращий показник у досліді. Найефективніше проявив себе варіант з внесенням N30P30K30 та передпосівною обробкою насіння бобових ризобофітом, який дозволив отримати найвищу врожайність – 14,16 т/га сухої речовини. Вищий відсоток сіяних бобових трав спостерігали за дворазового використання сінокосу, де в першому укосі їх вміст був у межах 59,7‒93,4 % зеленої маси. Водночас вміст злакових трав становив лише від 6,6 до 40,3 %. https://journals.isgkr.science/index.php/phzt/article/view/206удобреннясуха масавикористанняпродуктивністьботанічний складенергетична оцінка |
| spellingShingle | Т. І. МАРЦІНКО Н. В. КАРАСЕВИЧ С. С. БЕГЕЙ Вплив способів удобрення та режимів використання на формування бобово-злакового травостою Передгірне та гірське землеробство і тваринництво удобрення суха маса використання продуктивність ботанічний склад енергетична оцінка |
| title | Вплив способів удобрення та режимів використання на формування бобово-злакового травостою |
| title_full | Вплив способів удобрення та режимів використання на формування бобово-злакового травостою |
| title_fullStr | Вплив способів удобрення та режимів використання на формування бобово-злакового травостою |
| title_full_unstemmed | Вплив способів удобрення та режимів використання на формування бобово-злакового травостою |
| title_short | Вплив способів удобрення та режимів використання на формування бобово-злакового травостою |
| title_sort | вплив способів удобрення та режимів використання на формування бобово злакового травостою |
| topic | удобрення суха маса використання продуктивність ботанічний склад енергетична оцінка |
| url | https://journals.isgkr.science/index.php/phzt/article/view/206 |
| work_keys_str_mv | AT tímarcínko vplivsposobívudobrennâtarežimívvikoristannânaformuvannâbobovozlakovogotravostoû AT nvkarasevič vplivsposobívudobrennâtarežimívvikoristannânaformuvannâbobovozlakovogotravostoû AT ssbegej vplivsposobívudobrennâtarežimívvikoristannânaformuvannâbobovozlakovogotravostoû |