Трансформація поняття «біженець» в українській та німецькій мовах (приклад психолінгвістичного аналізу)
Cтаття присвячена вивченню дискурсивних трансформацій поняття БІЖЕНЕЦЬ у порівнянні з даними українсько- та німецькомовних лексикографічних джерел. Мета статті – за допомогою психолінгвістичного аналізу визначити зміни значеннєвого складу лексем «біженець/Flüchtling», що зумовлені новітними дискурси...
Saved in:
| Main Author: | |
|---|---|
| Format: | Article |
| Language: | English |
| Published: |
Pereiaslav-Khmelnytsky Hryhorii Skovoroda State Pedagogical University
2018-04-01
|
| Series: | Психолінгвістика |
| Subjects: | |
| Online Access: | https://psycholing-journal.com/index.php/journal/article/view/85 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Summary: | Cтаття присвячена вивченню дискурсивних трансформацій поняття БІЖЕНЕЦЬ у порівнянні з даними українсько- та німецькомовних лексикографічних джерел. Мета статті – за допомогою психолінгвістичного аналізу визначити зміни значеннєвого складу лексем «біженець/Flüchtling», що зумовлені новітними дискурсивними соціально-політичними практиками.
Психолінгвістичний аналіз складався з двох частин - лексикографічноо аналізу та рецептивного експерименту, які дозволили порівняти лексикографічне значення лексеми «біженець/Flüchtling» (історично сформоване) із психолінгвістичним (дискурсивними значеннєвими модифікаціями, зумовленими соціально-політичними подіями 21 століття). Під лексикографічним значенням розуміється словникове тлумачення, під психолінгвістичним – інтерпретація експериментальних даних, яка дозволяє визначити значення, пов’язані зі словом у свідомості носіїв мов, що досліджуються.
Співставлення лексикографічних значень і тих, що отримані під час рецептивного експерименту, продемонструвало низку суттєвих відмінностей: у свідомості носіїв мов, на відміну від лексикографічних джерел, деталізуються причини біженства (страх стати жертвою переслідувань, стихійне лихо, кліматичні катастрофи, загроза життю); значеннєві компоненти, отримані за допомогою рецептивного експерименту більш емоційно окрашені (пошук безпеки, безкоштовна робоча сила, духовні причини біженців, дискримінація); у свідомості носіїв мов відбувається відродження етимологічних значень (`той, хто потребує захист`, `той, хто все втратив`, `утікач/вигнанець`); рецептивний експеримент сприяв виявленню соціальних причин біженства, актуалізованих у свідомості носіїв мов (голод, безробіття, нестатки, низький рівень життя, злидні, економічна криза); рецептивний експеримент дозволив деталізувати зовнішні обставини, що зумовлюють біженство (війна, терор, зовнішня агресія, окупація, диктатура, насилля, конфлікти).
Психолінгвістичне значення лексем «біженець/Flüchtling» виявилося набагато ближчим до мовної свідомості носіїв мови, ніж лексикографічне, хоча можна допустити, що при будь-яких експериментах завжди залишаються семантичні компоненти, не актуалізовані конкретними опитуваними у проведених експериментах. |
|---|---|
| ISSN: | 2309-1797 2415-3397 |