Мотив зради в баладній творчості Б. Грінченка та М. Вовчка

У запропонованій роботі розглянуто трансформацію літературної балади в другій половині ХІХ століття. Зазначимо, що цей жанр, доволі популярний в тогочасному літературному континуумі, здобував своєї художньої реалізації в поезії та прозі, свідченням тому стали балади Б. Грінченка та баладоподібні оп...

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Main Author: Ірина Терехова
Format: Article
Language:deu
Published: Borys Grinchenko Kyiv Metropolitan University 2025-06-01
Series:Lìteraturnij Proces: Metodologìâ, Ìmena, Tendencìï
Subjects:
Online Access:https://litp.kubg.edu.ua/index.php/journal/article/view/659
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Description
Summary:У запропонованій роботі розглянуто трансформацію літературної балади в другій половині ХІХ століття. Зазначимо, що цей жанр, доволі популярний в тогочасному літературному континуумі, здобував своєї художньої реалізації в поезії та прозі, свідченням тому стали балади Б. Грінченка та баладоподібні оповідання М. Вовчка. Жанр балади привертав авторську увагу насамперед своєю генетичною спорідненістю з фольклором, художньою гнучкістю та наративною об’єктивністю тощо. Отже, актуальність даної роботи зумовлена передусім відсутністю всебічного аналізу баладної творчості Б. Грінченка та М. Вовчка, де домінантними є ремінісценції з народних балад. Тому предметом нашого дослідження стала специфіка реалізації мотиву зради в баладних творах зазначених авторів. Слід зауважити, що вивчення окресленої вище проблеми досягалося за допомогою застосування методу аналізу та синтезу, текстологічного, біографічного та компаративного методів. Наукова новизна роботи полягає в тому, що вперше в сучасному літературознавстві зроблено спробу дослідження функціонування мотиву зради в змістовно та стилістично пов’язаних між собою баладах Б. Грінченка («Зрада», «На русалчин Великдень» та «Ніч на озері») та баладоподібному оповіданні М. Вовчка («Чари»), що виявляє свою генетичну спорідненість з «нумінозною» баладою. Зазначимо, що для художньої структури баладних творів Б. Грінченка та М. Вовчка спільним є сконцентрованість основної дії в кульмінаційній частині, присутність фантастичних елементів, трагічність розгортання подій, домінування гострої конфліктної ситуації. Мотив зради в баладній творчості Б. Грінченка художньо поєднаний з мотивом вірності («Лесь, преславний гайдамака», «Смерть отаманова»). Зокрема, у «Смерті отамановій» наголошено на генетичному зв’язку людини з рідною землею, а у творі «Лесь, преславний гайдамака» підкреслено проблему вірності козака своїм ідеалам. Мотив відданості власним особистісним принципам зображено й у баладоподібному оповіданні М. Вовчка «Максим Гримач», де основним конфліктом є розбіжність суспільних стереотипів і особистих вподобань героїні. Перспективним у подальшій інтерпретації мотиву зради є вивчення впливу фольклору на баладну творчість Б. Грінченка та М. Вовчка.
ISSN:2311-2433
2412-2475