КОНЦЕПТ «ВОРОГ» У РАННЬОГРЕЦЬКІЙ ФІЛОСОФІЇ: СЕМАНТИКА, ТЕРМІНОЛОГІЯ ТА ТЕКСТУАЛЬНИЙ АСПЕКТ
Вступ Дослідження присвячене аналізу концепту «ворог» у ранньогрецькій філософії через текстуальне вивчення праць досократиків, зокрема сентенцій «семи мудреців» і фрагментів праць Геракліта і Демокріта. В умовах сучасних глобальних і локальних викликів, що спонукають до переосмислення феномену вор...
Saved in:
| Main Author: | |
|---|---|
| Format: | Article |
| Language: | deu |
| Published: |
Taras Shevchenko National University of Kyiv
2025-05-01
|
| Series: | Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Літературознавство. Мовознавство. Фольклористика |
| Subjects: | |
| Online Access: | https://philology-journal.com/index.php/journal/article/view/281 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Summary: | Вступ Дослідження присвячене аналізу концепту «ворог» у ранньогрецькій філософії через текстуальне вивчення праць досократиків, зокрема сентенцій «семи мудреців» і фрагментів праць Геракліта і Демокріта. В умовах сучасних глобальних і локальних викликів, що спонукають до переосмислення феномену ворожнечі, актуальність цього дослідження значно зростає. Автор зосереджується на семантиці та термінології, які використовували давньогрецькі мислителі для позначення ворога, включаючи такі терміни, як ἐχθρός, πολέμιος, δυσμενής, έρις і πόλεμος. Лексичний аналіз цих понять дозволяє простежити їхнє значення в контексті онтологічних і соціальних концепцій, а також їхній вплив на формування античної філософської традиції.
Методи Методологія статті включає філологічний аналіз текстів, порівняння мовних і стилістичних особливостей, а також реконструкцію культурно-історичного контексту, в якому формувалися ці ідеї. Зокрема, текстуальна критика дозволяє оцінити точність передачі понять у збережених фрагментах, тоді як герменевтичний і структурний аналізи розкриває багатогранність уявлень про ворога.
Результати дослідження підтверджують, що уявлення про ворога в ранньогрецькій філософії виходять за межі особистісного конфлікту, інтегруючи соціальний, моральний і онтологічний аспекти. Це сприяє глибшому розумінню ворожнечі як чинника, що одночасно деструктивно впливає на суспільство й забезпечує гармонію через протилежності. Унікальність грецької традиції полягає у здатності інтегрувати боротьбу як необхідний елемент космічного порядку та соціальної динаміки.
Висновки. Дослідження виявило, що концепт «ворог» у ранньогрецькій філософії має багатогранний характер, охоплюючи онтологічні, антропологічні та соціальні аспекти. У творах Геракліта ворог розглядається як онтологічний принцип гармонії через боротьбу протилежностей, що структурує космос. Натомість Демокріт акцентує увагу на антропологічній площині, де ворожнеча постає не лише як соціальне явище, але і як моральний виклик, що потребує внутрішньої гармонії та самоконтролю. Виявлено, що терміни, які позначають ворога, мають семантичну глибину і відображають взаємозв’язок між лексикою, стилістикою та філософськими концепціями. Ці висновки розширюють розуміння античної філософії, наголошуючи на значущості ворожнечі як деструктивного та конструктивного елементу в космічному і соціальному порядку.
|
|---|---|
| ISSN: | 1728-2659 2709-8494 |