Історичні витоки ідеї гендерної рівності
Стаття присвячена аналізу становлення ідеї гендерної рівності крізь призму філософсько-правового дискурсу, з особливою увагою до її концептуалізації в європейській інтелектуальній традиції та подальшого нормативного оформлення. У роботі досліджено зміст основоположних поглядів щодо ролі жінки в сус...
Saved in:
| Main Author: | |
|---|---|
| Format: | Article |
| Language: | English |
| Published: |
State Higher Educational Establishment «Uzhhorod National University».
2025-07-01
|
| Series: | Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Право |
| Subjects: | |
| Online Access: | http://visnyk-pravo.uzhnu.edu.ua/article/view/335540 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Summary: | Стаття присвячена аналізу становлення ідеї гендерної рівності крізь призму філософсько-правового дискурсу, з особливою увагою до її концептуалізації в європейській інтелектуальній традиції та подальшого нормативного оформлення. У роботі досліджено зміст основоположних поглядів щодо ролі жінки в суспільстві, сформульованих у працях провідних мислителів Нового часу, таких як Платон, Ж.Ж. Руссо, Д.С. Мілль, а також простежено, як ці ідеї вплинули на формування правосвідомості та руху за емансипацію. Показано, що філософські концепції часто становили як джерело патерналістського обґрунтування гендерної ієрархії, так і підґрунтя для перегляду домінуючих соціальних уявлень про жінку як політичного та правового суб’єкта.
Особливу увагу приділено критичному аналізу декларативних документів, які стали ключовими етапами у розвитку правового визнання жіночої рівності, зокрема «Декларації прав жінки і громадянки» Олімпії де Гуж (1791 р.) та «Декларації сентиментів» (Declaration of Sentiments), прийнятої на Сенецькому конвенті 1848 року. На основі текстуального аналізу та риторичної інтерпретації доведено, що ці документи не лише порушували проблему правової невидимості жінки, але й заклали основу для подальших трансформацій у сфері громадянських прав, соціального прогресу та конституційного мислення.
У статті здійснено комплексне осмислення механізмів легітимації гендерної рівності як правової категорії, що формується під впливом етичного, соціального та філософського чинників. Акцентовано на ролі дискурсивних стратегій у формуванні феміністичної правової парадигми, де особливе місце займає риторика справедливості, моральної автономії та рівного доступу до інституцій влади. На основі історико-порівняльного підходу виявлено зв’язок між філософськими концепціями рівності та нормативним оформленням прав жінок у пізніших юридичних документах. Вказано на еволюцію жіночої правосуб’єктності, становлення політичного фемінізму, боротьбу за інклюзивність, участь у політиці, зміни в трудовому праві та проблематику соціальної дискримінації.
Стаття спрямована на поглиблення теоретичного розуміння процесу еволюції гендерної рівності як соціального та правового явища, підкреслюючи його міждисциплінарний характер і значення для розбудови демократичного правопорядку.
|
|---|---|
| ISSN: | 2307-3322 2664-6153 |