Провідна роль киснево-енергетичної недостатности у патогенезі ішемічної хвороби серця з коморбідною артеріяльною гіпертензією і без неї порівняно з гемодинамічними порушеннями в органах та системах, уперше доведена в минулому столітті
Вступ. Ішемічна хвороба серця (ІХС) у поєднанні з артеріяльною гіпертензією (АГ) часто трапляється у кардіологічній практиці, проте в минулому столітті цій проблемі приділяли мало уваги. Частіше вивчали порушення гемодинаміки в серці, легенях, мікросудинах і менше – в енергетичному обміні (крім глік...
Saved in:
| Main Author: | |
|---|---|
| Format: | Article |
| Language: | English |
| Published: |
Publishing House "Kyrylytsya"
2025-06-01
|
| Series: | Львівський клінічний вісник |
| Subjects: | |
| Online Access: | https://lcb-journal.com/index.php/journal/article/view/461 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| _version_ | 1849317196738592768 |
|---|---|
| author | V. Denesiuk |
| author_facet | V. Denesiuk |
| author_sort | V. Denesiuk |
| collection | DOAJ |
| description | Вступ. Ішемічна хвороба серця (ІХС) у поєднанні з артеріяльною гіпертензією (АГ) часто трапляється у кардіологічній практиці, проте в минулому столітті цій проблемі приділяли мало уваги. Частіше вивчали порушення гемодинаміки в серці, легенях, мікросудинах і менше – в енергетичному обміні (крім гліколізу).
Мета. Проаналізувати дослідження ролі киснево-енергетичної недостатности в патогенезі ішемічної хвороби серця у поєднанні з артеріяльною гіпертензією і без неї, з хронічною серцевою недостатністю за NYHA І–ІІ функційних класів і без неї порівняно з гемодинамічними порушеннями в органах і системах у минулому столітті.
Матеріяли й методи. Здійснено комплексне дослідження 180 пацієнтів, із них 120 хворих на ІХС у поєднанні з АГ і 60 хворих на ІХС без АГ віком від 40 до 72 років. Пацієнтів поділили на чотири групи: перша – 52 пацієнти з ІХС у поєднанні з АГ, друга – 19 пацієнтів з ІХС без АГ, третя – 64 пацієнти з ІХС у поєднанні з АГ та хронічною серцевою недостатністю (ХСН) І–ІІ функційного класу (ФК) за класифікацією NYHA, четверта – 45 пацієнтів з ІХС без АГ і ХСН І-ІІ ФК. У всіх обстежених визначали стабільну ІХС, 19 перенесли інфаркт міокарда. Внутрішньосерцеву (центральну) гемодинаміку вивчали методами ехокардіографії (ЕхоКГ), доплерографії, тетраполярної реографії, кінетокардіографії у спокої і після велоергометричної проби; легеневу гемодинаміку – методами реопульмонографії, зональної пульмонографії з обчисленням систолічного та діястолічного тиску в легеневій артерії за спеціяльними формулами; мікроциркуляційну гемодинаміку – методом кон’юнктивальної біомікроскопії; кисневого балансу крови – за допомогою апарату Р. Аструпа; енергетичного обміну – визначенням трикарбонових кислот циклу Г. Кребса (вмісту лимонної кислоти); пентозного шляху (вмісту пентоз), тріозофосфатів, гліколізу (вмісту лактату), а також пероксидного окиснення ліпідів (ПОЛ), антиоксидантного захисту (АОЗ), ацидозу й алкалозу.
Результати. Комплексні обстеження пацієнтів з ІХС у поєднанні з АГ і без неї, з ХСН І-ІІ ФК і без СН уможливили визначити артеріяльну гіпоксемію, зниження утилізації О2 тканинами, зниження циклу трикарбонових кислот Г. Кребса (вмісту лимонної кислоти), пентозного шляху (вмісту пентоз), тріозофосфатів, гліколізу (вмісту лактату), а також активацію ПОЛ, зниження АОЗ і патогенез порушень кислотно-основного стану з субкомпенсованим метаболічним і респіраторним ацидозом і алкалозом, які передували порушенням внутрішньосерцевої, легеневої та мікроциркуляційної гемодинаміки.
Висновки. Уперше доведено, що в патогенезі ішемічної хвороби серця у поєднанні з артеріяльною гіпертензією і без неї, з хронічною серцевою недостатністю І-ІІ функційного класу за класифікацією NYHA і без неї провідною ланкою є не гемодинамічні зміни в органах і системах, а киснево-енергетична недостатність. Киснево-енергетичну недостатність уперше фіксували на доклінічній стадії серцевої недостатности у хворих на ішемічну хворобу серця. Уперше доведено, що в патогенезі ішемічної хвороби серця у поєднанні з артеріяльною гіпертензією і без неї важливе значення мають чотири ланки: киснево-енергетична недостатність, порушення внутрішньосерцевої, легеневої і мікроциркуляційної гемодинаміки, які трапляються у 87,4–92,3 % пацієнтів. При цьому артеріяльна гіпертензія негативно впливає на перебіг ішемічної хвороби серця. У хворих на ішемічну хворобу серця у поєднанні з артеріяльною гіпертензією і без неї виникає «порочне коло», коли киснево-енергетична недостатність призводить до гемодинамічних змін у органах і системах, а ті провокують наростання киснево-енергетичної недостатности. |
| format | Article |
| id | doaj-art-519fcc960b2348559cf3ec6b319685cf |
| institution | Kabale University |
| issn | 2306-4269 2520-2898 |
| language | English |
| publishDate | 2025-06-01 |
| publisher | Publishing House "Kyrylytsya" |
| record_format | Article |
| series | Львівський клінічний вісник |
| spelling | doaj-art-519fcc960b2348559cf3ec6b319685cf2025-08-20T03:51:18ZengPublishing House "Kyrylytsya"Львівський клінічний вісник2306-42692520-28982025-06-012 (50)566710.25040/lkv2025.02.056461Провідна роль киснево-енергетичної недостатности у патогенезі ішемічної хвороби серця з коморбідною артеріяльною гіпертензією і без неї порівняно з гемодинамічними порушеннями в органах та системах, уперше доведена в минулому століттіV. Denesiuk0Вінницький національний медичний університет імени М. І. Пирогова, Вінниця, Україна Вступ. Ішемічна хвороба серця (ІХС) у поєднанні з артеріяльною гіпертензією (АГ) часто трапляється у кардіологічній практиці, проте в минулому столітті цій проблемі приділяли мало уваги. Частіше вивчали порушення гемодинаміки в серці, легенях, мікросудинах і менше – в енергетичному обміні (крім гліколізу). Мета. Проаналізувати дослідження ролі киснево-енергетичної недостатности в патогенезі ішемічної хвороби серця у поєднанні з артеріяльною гіпертензією і без неї, з хронічною серцевою недостатністю за NYHA І–ІІ функційних класів і без неї порівняно з гемодинамічними порушеннями в органах і системах у минулому столітті. Матеріяли й методи. Здійснено комплексне дослідження 180 пацієнтів, із них 120 хворих на ІХС у поєднанні з АГ і 60 хворих на ІХС без АГ віком від 40 до 72 років. Пацієнтів поділили на чотири групи: перша – 52 пацієнти з ІХС у поєднанні з АГ, друга – 19 пацієнтів з ІХС без АГ, третя – 64 пацієнти з ІХС у поєднанні з АГ та хронічною серцевою недостатністю (ХСН) І–ІІ функційного класу (ФК) за класифікацією NYHA, четверта – 45 пацієнтів з ІХС без АГ і ХСН І-ІІ ФК. У всіх обстежених визначали стабільну ІХС, 19 перенесли інфаркт міокарда. Внутрішньосерцеву (центральну) гемодинаміку вивчали методами ехокардіографії (ЕхоКГ), доплерографії, тетраполярної реографії, кінетокардіографії у спокої і після велоергометричної проби; легеневу гемодинаміку – методами реопульмонографії, зональної пульмонографії з обчисленням систолічного та діястолічного тиску в легеневій артерії за спеціяльними формулами; мікроциркуляційну гемодинаміку – методом кон’юнктивальної біомікроскопії; кисневого балансу крови – за допомогою апарату Р. Аструпа; енергетичного обміну – визначенням трикарбонових кислот циклу Г. Кребса (вмісту лимонної кислоти); пентозного шляху (вмісту пентоз), тріозофосфатів, гліколізу (вмісту лактату), а також пероксидного окиснення ліпідів (ПОЛ), антиоксидантного захисту (АОЗ), ацидозу й алкалозу. Результати. Комплексні обстеження пацієнтів з ІХС у поєднанні з АГ і без неї, з ХСН І-ІІ ФК і без СН уможливили визначити артеріяльну гіпоксемію, зниження утилізації О2 тканинами, зниження циклу трикарбонових кислот Г. Кребса (вмісту лимонної кислоти), пентозного шляху (вмісту пентоз), тріозофосфатів, гліколізу (вмісту лактату), а також активацію ПОЛ, зниження АОЗ і патогенез порушень кислотно-основного стану з субкомпенсованим метаболічним і респіраторним ацидозом і алкалозом, які передували порушенням внутрішньосерцевої, легеневої та мікроциркуляційної гемодинаміки. Висновки. Уперше доведено, що в патогенезі ішемічної хвороби серця у поєднанні з артеріяльною гіпертензією і без неї, з хронічною серцевою недостатністю І-ІІ функційного класу за класифікацією NYHA і без неї провідною ланкою є не гемодинамічні зміни в органах і системах, а киснево-енергетична недостатність. Киснево-енергетичну недостатність уперше фіксували на доклінічній стадії серцевої недостатности у хворих на ішемічну хворобу серця. Уперше доведено, що в патогенезі ішемічної хвороби серця у поєднанні з артеріяльною гіпертензією і без неї важливе значення мають чотири ланки: киснево-енергетична недостатність, порушення внутрішньосерцевої, легеневої і мікроциркуляційної гемодинаміки, які трапляються у 87,4–92,3 % пацієнтів. При цьому артеріяльна гіпертензія негативно впливає на перебіг ішемічної хвороби серця. У хворих на ішемічну хворобу серця у поєднанні з артеріяльною гіпертензією і без неї виникає «порочне коло», коли киснево-енергетична недостатність призводить до гемодинамічних змін у органах і системах, а ті провокують наростання киснево-енергетичної недостатности.https://lcb-journal.com/index.php/journal/article/view/461киснево-енергетична необхідність, ішемічна хвороба серця артеріяльна гіпертензія |
| spellingShingle | V. Denesiuk Провідна роль киснево-енергетичної недостатности у патогенезі ішемічної хвороби серця з коморбідною артеріяльною гіпертензією і без неї порівняно з гемодинамічними порушеннями в органах та системах, уперше доведена в минулому столітті Львівський клінічний вісник киснево-енергетична необхідність, ішемічна хвороба серця артеріяльна гіпертензія |
| title | Провідна роль киснево-енергетичної недостатности у патогенезі ішемічної хвороби серця з коморбідною артеріяльною гіпертензією і без неї порівняно з гемодинамічними порушеннями в органах та системах, уперше доведена в минулому столітті |
| title_full | Провідна роль киснево-енергетичної недостатности у патогенезі ішемічної хвороби серця з коморбідною артеріяльною гіпертензією і без неї порівняно з гемодинамічними порушеннями в органах та системах, уперше доведена в минулому столітті |
| title_fullStr | Провідна роль киснево-енергетичної недостатности у патогенезі ішемічної хвороби серця з коморбідною артеріяльною гіпертензією і без неї порівняно з гемодинамічними порушеннями в органах та системах, уперше доведена в минулому столітті |
| title_full_unstemmed | Провідна роль киснево-енергетичної недостатности у патогенезі ішемічної хвороби серця з коморбідною артеріяльною гіпертензією і без неї порівняно з гемодинамічними порушеннями в органах та системах, уперше доведена в минулому столітті |
| title_short | Провідна роль киснево-енергетичної недостатности у патогенезі ішемічної хвороби серця з коморбідною артеріяльною гіпертензією і без неї порівняно з гемодинамічними порушеннями в органах та системах, уперше доведена в минулому столітті |
| title_sort | провідна роль киснево енергетичної недостатности у патогенезі ішемічної хвороби серця з коморбідною артеріяльною гіпертензією і без неї порівняно з гемодинамічними порушеннями в органах та системах уперше доведена в минулому столітті |
| topic | киснево-енергетична необхідність, ішемічна хвороба серця артеріяльна гіпертензія |
| url | https://lcb-journal.com/index.php/journal/article/view/461 |
| work_keys_str_mv | AT vdenesiuk provídnarolʹkisnevoenergetičnoínedostatnostiupatogenezííšemíčnoíhvorobisercâzkomorbídnoûarteríâlʹnoûgípertenzíêûíbezneíporívnânozgemodinamíčnimiporušennâmivorganahtasistemahuperšedovedenavminulomustolíttí |