Транзитологія як перспективний напрям культурологічних студій

В основу статті покладено доповідь автора на Міжнародній науковій конференції «Культурологія та соціальні комунікації: інноваційні стратегії розвитку» (21 листопада 2019 р., м. Харків). Актуальність. Демократизація сучасного світу зумовила розробку теоретико-методологічних засад, в межах яких можна...

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Main Author: O. I. Romanyuk
Format: Article
Language:English
Published: Kharkiv State Academy of Culture 2020-02-01
Series:Культура України
Subjects:
Online Access:http://ku-khsac.in.ua/article/view/205537
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Description
Summary:В основу статті покладено доповідь автора на Міжнародній науковій конференції «Культурологія та соціальні комунікації: інноваційні стратегії розвитку» (21 листопада 2019 р., м. Харків). Актуальність. Демократизація сучасного світу зумовила розробку теоретико-методологічних засад, в межах яких можна було б вірогідно аналізувати та прогнозувати перехідні процеси. Унаслідок цього в політичній науці виникла транзитологія — напрям, що зосередив свою увагу на студіюванні демократичних переходів. Після включення у світовий демократичний процес посткомуністичних країн аналогічний напрям виник і в економічній науці. Проте в культурології подібного напряму ще немає, що значно ускладнює дослідження культурної складової транзитивних процесів. Мета статті полягає в концептуальному обґрунтуванні ідеї заснування транзитологічного напряму в культурології. Методологія дослідження ґрунтується на системному та структурно-функціональному аналізі процесу демократичних переходів. Результати. Системний та структурно-функціональний підходи дозволили репрезентувати культурні перетворення в транзитивних суспільствах як органічну складову загального процесу їх демократизації, яка проте має свою автономію. Автономія зумовлюється тим, що культурна трансформація має свої специфічні вихідну та кінцеву позиції, які передбачають специфічні логіку й завдання процесу. Вихідною позицією культурної трансформації пропонується вважати закритий тип культури, притаманний тоталітарним та патріархальним суспільствам, кінцевою — відкритий, характерний для демократичних суспільств. У такому контексті головним завданням культурної трансформації є відкриття закритих культур. Новизна. Якщо в попередніх працях проблема культурних змін у процесі демократизації суспільства аналізувалася з позиції політичної системи, то в цій публікації пропонується досліджувати її з позиції загальної культури суспільства. Практичне значення. Матеріали та висновки дослідження можуть бути покладені в підґрунтя становлення нового напряму культурологічних студій, а також можуть бути використанні у викладанні політології та культурології у ЗВО.
ISSN:2410-5325
2522-1140