ЮВІЛЕЙНИЙ ТРИПТИХ: КОМПОЗИТОР, ОПЕРА, ВИКОНАВЕЦЬ
У статті йдеться про своєрідний триптих трьох ювілейних дат: 210 років від дня народження видатного композитора і співака Семена Гулака-Артемовського, 160 років від дня постановки його опери «Запорожець за Дунаєм» – найвидатнішого твору митця, 170 років від дня народження видатного представника укр...
Saved in:
| Main Author: | |
|---|---|
| Format: | Article |
| Language: | deu |
| Published: |
Publishing House "Helvetica"
2024-01-01
|
| Series: | Слобожанські мистецькі студії |
| Subjects: | |
| Online Access: | https://journals.spu.sumy.ua/index.php/art/article/view/109 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Summary: | У статті йдеться про своєрідний триптих трьох ювілейних дат: 210 років від дня народження видатного композитора і співака Семена Гулака-Артемовського, 160 років від дня постановки його опери «Запорожець за Дунаєм» – найвидатнішого твору митця, 170 років від дня народження видатного представника української співацької школи Олександра Мишуги. Окреслено виконавський репертуар творчості С. Гулака-Артемовського, закцентовано роль і значення першої національної української опери для становлення українського музично-театрального простору. Приділена увага дружнім взаєминам Семена Гулака-Артемовського з Тарасом Шевченком, наведено високу оцінку поетом виконавської майстерності співака. Взаємини двох митців знайшли відображено в експозиції городищенського музею Петра й Семена Гулаків-Аремовських, який проводить наукові дослідження виконавської та композиторської діяльності маестро. У закладі, зокрема, зберігаються автопортрет Т. Шевченка, подарований ним дружині композитора, й обробка народної пісні «Стоїть явір над водою», здійснена С. Гулаком-Артемовським і присвячена ним Т. Шевченкові. Під час створення опери «Запорожець за Дунаєм» – другого «ювіляра» – С. Гулак-Артемовський чудово розумів творчі завдання, які стоять перед українським музичним мистецтвом у контексті загального розвитку національної культури. Під час створення лібрето опери він користувався консультаціями видатного українського історика Миколи Костомарова. Серед виконавців, які зверталися до шедевру С. Гулака-Артемовського, був і третій нинішній ювіляр – Олександр Мишуга, ще за життя названий «королем тенорів», ім’я якого ставили поряд з іменами славетних Енріко Карузо, Тітта Руффо, Федора Шаляпіна, Соломії Крушельницької. Розглянуто його творчі здобутки як концертуючого виконавця й вокального педагога, адже, окрім артистичної діяльності, О. Мишуга зробив значний внесок у розвиток української співацької школи, протягом кількох років викладаючи в Музично-драматичній школі Миколи Лисенка – першому навчальному закладі в Києві, де могли отримати фахову освіту українські артисти та співаки.
|
|---|---|
| ISSN: | 2786-8214 2786-8222 |