Відмінність показників болю, тривоги, депресії та концентрації кортизолу в сироватці крови у пацієнтів із гострим і хронічним перебігом вертеброгенного попереково-крижового больового синдрому

Вступ. За наявности хронічного болю у спині, на відміну від гострого, пацієнти значно рідше повністю одужують, частіше фіксують довготривале обмеження працездатности. Розуміння особливостей гострого та хронічного болю оптимізує лікування. Мета. Оцінити відмінність показників тривоги, депресії та...

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Main Authors: A. Payenok, A. Kulyk
Format: Article
Language:English
Published: Publishing House "Kyrylytsya" 2023-03-01
Series:Львівський клінічний вісник
Subjects:
Online Access:https://lcb-journal.com/index.php/journal/article/view/3
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Description
Summary:Вступ. За наявности хронічного болю у спині, на відміну від гострого, пацієнти значно рідше повністю одужують, частіше фіксують довготривале обмеження працездатности. Розуміння особливостей гострого та хронічного болю оптимізує лікування. Мета. Оцінити відмінність показників тривоги, депресії та концентрації кортизолу в сироватці крови у пацієнтів із гострим і хронічним перебігом вертеброгенного попереково-крижового больового синдрому. Матеріали й методи. Визначено концентрацію кортизолу в плазмі крови та ступінь тривоги й депресії у пацієнтів із вертеброгенним попереково-крижовим больовим синдромом (ВПКБС) із гострим і хронічним перебігом. Обстежено 125 пацієнтів, зокрема, 65 пацієнтів із гострим та 60 із хронічним перебігом больового синдрому. Результати. За даними візуально-аналогової шкали (ВАШ), суб’єктивна оцінка болю пацієнтами достовірно не відрізнялась. Під час шпиталізації пацієнти у групі гострого болю оцінювали біль на 7,15 ± 1,17 бала, у групі хронічного болю – на 6,08 ± 0,96 бала. Концентрація кортизолу в плазмі крови у групі гострого болю становила 313,3 ± 87,6 нмоль/л, у групі хронічного болю – 459,1 ± 134,0 нмоль/л, достовірної різниці між групами не виявлено (р > 0,05). Усереднені показники не відрізнялися від референтних значень ранкової концентрації кортизолу (138,0-635,0 нмоль/л), максимальний показник у групі гострого болю становив 462,9 нмоль/л, проте у семи пацієнтів (11,7 % загальної кількости) із групи хронічного болю концентрація перевищувала норму, середній показник серед цих пацієнтів становив 675,6 ± 24,6 нмоль/л (максимальний – 712,8 нмоль/л), достовірної різниці між групами не виявлено (p < 0,05). Зіставлення концентрації кортизолу між групами з різним ступенем болю, тривоги та депресії не продемонструвало переконливих відмінностей, хоча виявлено, що показник кортизолу був вищим у групі гострого болю серед пацієнтів, які оцінили больовий синдром як «сильний біль» (280,2 ± 77,8 нмоль/л у групі гострого болю і 526,9 ± 96,9 нмоль/л у групі хронічного болю), а також серед пацієнтів із наявністю м’яких депресивних симптомів (393,5 ± 19,5 нмоль/л у групі з гострим перебігом і 553,1 ± 68,0 нмоль/л – із хронічним перебігом). Висновки. Клінічний перебіг хвороби у пацієнтів із вертеброгенними попереково-крижовими больовими синдромами відрізняється залежно від наявности у них гострого чи хронічного перебігу. Для таких пацієнтів характерний високий ступінь тривоги, а також пацієнти з хронічним перебігом больового синдрому демонструють порушення в добовій секреції кортизолу. Окрім цього, у групі з хронічним перебігом болю частіше фіксували депресивні симптоми.
ISSN:2306-4269
2520-2898