Цензура та цензори в спогадах Сергія Єфремова
Мемуарний твір С. Єфремова «Про дні минулі (спогади)», написаний понад 100 років тому, серед іншого розповідає про взаємини автора з цензурою, переконливо доводячи її реакційну роль у Російській імперії. Метою статті є на матеріалі мемуарів С. Єфремова 1920–1921 років з’ясувати роль російської ц...
Saved in:
| Main Author: | |
|---|---|
| Format: | Article |
| Language: | English |
| Published: |
Kyiv National University of Culture and Arts
2022-05-01
|
| Series: | Український інформаційний простір |
| Subjects: | |
| Online Access: | http://ukrinfospace.knukim.edu.ua/article/view/257213 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| _version_ | 1849406283589877760 |
|---|---|
| author | Олександр Галич |
| author_facet | Олександр Галич |
| author_sort | Олександр Галич |
| collection | DOAJ |
| description |
Мемуарний твір С. Єфремова «Про дні минулі (спогади)», написаний понад 100 років тому, серед іншого розповідає про взаємини автора з цензурою, переконливо доводячи її реакційну роль у Російській імперії.
Метою статті є на матеріалі мемуарів С. Єфремова 1920–1921 років з’ясувати роль російської царської цензури в блокуванні україноцентричних матеріалів, написаних згаданим автором та його однодумцями; показати постаті цензорів, розкрити мотиви їхньої діяльності та роль у перешкоджанні створенню україномовної журналістики.
Перша згадка про цензуру в спогадах С. Єфремова пов’язана зі знайомством з відомим українським письменником І. Нечуєм-Левицьким, який навчився обходити цензуру. Наступна згадка про неї пов’язана зі створенням наприкінці ХІХ ст. видавництва, яке пізніше стало називатися «Вік». Тут С. Єфремов став свідком роботи з цензурою своїх товаришів. Київські цензори чинили немало перешкод україномовному видавництву, відхиляючи більшість рукописів, покреслених червоним кольором. У «Киевской Старине» С. Єфремову довелося вже самому безпосередньо мати справу з цензурою. У нього сформувався власний досвід роботи з цензорами, чого він не мав під час праці у видавництві «Вік».
Документальний твір «Про дні минулі (спогади)» розповідає, що статті їхнього автора через гостроту і політичну спрямованість перебували під особливим контролем цензури, а тому керівнику «Киевской Старины» В. Науменку доводилося їх суттєво редагувати, перш ніж подавати до цензурного комітету. Першою статтею С. Єфремова, правомірність якої автору особисто довелося відстоювати в цензурному комітеті, була праця про П. Грабовського, що була надрукована в другому номері «Киевской Старины» за 1903 рік. Цензор суттєво вплинув на статтю С. Єфремова. Вона з’явилася без кінцівки і з великими купюрами, внаслідок чого суттєво постраждав її зміст. Проте сам автор набув певного досвіду спілкування з цензурою. Наступна його праця про святкування з нагоди відкриття пам’ятника І. Котляревському в Полтаві була надруковано без змін, оскільки цензор підписав її, не читаючи. Вона викликала особливий резонанс і переполох у владних структурах. Унаслідок цієї публікації цензора було звільнено з посади із-за нехтування своїми обов’язками.
Мемуари дозволяють дізнатися імена кількох київських цензорів, з якими мав справу автор спогадів. Серед них – Бутовський, Глібов, Сидоров, Никольський, Флоринський, Булгаков. У двобої з цими чиновниками загартовувався світогляд С. Єфремова, уміння відстоювати інтереси українського народу. Він набирався досвіду як обходити цензуру.
|
| format | Article |
| id | doaj-art-4c8a19d6337e4f6d83a7a4d43391fdc2 |
| institution | Kabale University |
| issn | 2616-7948 2617-1244 |
| language | English |
| publishDate | 2022-05-01 |
| publisher | Kyiv National University of Culture and Arts |
| record_format | Article |
| series | Український інформаційний простір |
| spelling | doaj-art-4c8a19d6337e4f6d83a7a4d43391fdc22025-08-20T03:36:26ZengKyiv National University of Culture and ArtsУкраїнський інформаційний простір2616-79482617-12442022-05-011(9)10.31866/2616-7948.1(9).2022.257213Цензура та цензори в спогадах Сергія ЄфремоваОлександр Галич0Приватний вищий навчальний заклад «Міжнародний економіко-гуманітарний університет імені академіка Степана Дем’янчука» Мемуарний твір С. Єфремова «Про дні минулі (спогади)», написаний понад 100 років тому, серед іншого розповідає про взаємини автора з цензурою, переконливо доводячи її реакційну роль у Російській імперії. Метою статті є на матеріалі мемуарів С. Єфремова 1920–1921 років з’ясувати роль російської царської цензури в блокуванні україноцентричних матеріалів, написаних згаданим автором та його однодумцями; показати постаті цензорів, розкрити мотиви їхньої діяльності та роль у перешкоджанні створенню україномовної журналістики. Перша згадка про цензуру в спогадах С. Єфремова пов’язана зі знайомством з відомим українським письменником І. Нечуєм-Левицьким, який навчився обходити цензуру. Наступна згадка про неї пов’язана зі створенням наприкінці ХІХ ст. видавництва, яке пізніше стало називатися «Вік». Тут С. Єфремов став свідком роботи з цензурою своїх товаришів. Київські цензори чинили немало перешкод україномовному видавництву, відхиляючи більшість рукописів, покреслених червоним кольором. У «Киевской Старине» С. Єфремову довелося вже самому безпосередньо мати справу з цензурою. У нього сформувався власний досвід роботи з цензорами, чого він не мав під час праці у видавництві «Вік». Документальний твір «Про дні минулі (спогади)» розповідає, що статті їхнього автора через гостроту і політичну спрямованість перебували під особливим контролем цензури, а тому керівнику «Киевской Старины» В. Науменку доводилося їх суттєво редагувати, перш ніж подавати до цензурного комітету. Першою статтею С. Єфремова, правомірність якої автору особисто довелося відстоювати в цензурному комітеті, була праця про П. Грабовського, що була надрукована в другому номері «Киевской Старины» за 1903 рік. Цензор суттєво вплинув на статтю С. Єфремова. Вона з’явилася без кінцівки і з великими купюрами, внаслідок чого суттєво постраждав її зміст. Проте сам автор набув певного досвіду спілкування з цензурою. Наступна його праця про святкування з нагоди відкриття пам’ятника І. Котляревському в Полтаві була надруковано без змін, оскільки цензор підписав її, не читаючи. Вона викликала особливий резонанс і переполох у владних структурах. Унаслідок цієї публікації цензора було звільнено з посади із-за нехтування своїми обов’язками. Мемуари дозволяють дізнатися імена кількох київських цензорів, з якими мав справу автор спогадів. Серед них – Бутовський, Глібов, Сидоров, Никольський, Флоринський, Булгаков. У двобої з цими чиновниками загартовувався світогляд С. Єфремова, уміння відстоювати інтереси українського народу. Він набирався досвіду як обходити цензуру. http://ukrinfospace.knukim.edu.ua/article/view/257213документальна літературамемуарицензурацензурний комітетцензор |
| spellingShingle | Олександр Галич Цензура та цензори в спогадах Сергія Єфремова Український інформаційний простір документальна література мемуари цензура цензурний комітет цензор |
| title | Цензура та цензори в спогадах Сергія Єфремова |
| title_full | Цензура та цензори в спогадах Сергія Єфремова |
| title_fullStr | Цензура та цензори в спогадах Сергія Єфремова |
| title_full_unstemmed | Цензура та цензори в спогадах Сергія Єфремова |
| title_short | Цензура та цензори в спогадах Сергія Єфремова |
| title_sort | цензура та цензори в спогадах сергія єфремова |
| topic | документальна література мемуари цензура цензурний комітет цензор |
| url | http://ukrinfospace.knukim.edu.ua/article/view/257213 |
| work_keys_str_mv | AT oleksandrgalič cenzuratacenzorivspogadahsergíâêfremova |